Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Український проект» і відчуття стилю

12 березня, 2005 - 00:00
ЧАСУ, ЯК ЗАВЖДИ, НЕ ВИСТАЧИЛО, І ПІСЛЯ ЗУСТРІЧІ ДО ГОЛОВНОГО РЕДАКТОРА «Дня» ЗАЛИШИЛОСЯ БАГАТО ЗАПИТАНЬ / ФОТО МИХАЙЛА МАРКІВА / «День»

Як уже повідомляв «День», у середу на виставці «Україна інформаційна» (в рамках VII Європейської міністерської конференції з питань політики у сфері ЗМІ) головний редактор «Дня» Лариса Івшина провела майстер-клас. Його відвідувачами стали журналісти столичних і регіональних (в тому числі, районних) видань, читачі «Дня», а також голова Національної спілки журналістів України Ігор Лубченко. Останній, за його власним зізнанням, на цю зустріч прийшов не тільки як голова НСЖУ, але й як «представник своєї сім’ї, яка читає і любить газету «День». Ігорю Федоровичу в нашій газеті імпонує, перш за все, те, що вона «хоче підняти українське суспільство до певної інтелектуальної висоти». «Це дуже важко, — відзначив Ігор Лубченко. — І не за рік, не за п’ять, не за десять робиться. Але мені подобається саме ця позиція».

Саме про те, за якими принципами робиться «газета для розумних читачів», переважно і йшлося на зустрічі. Лариса Івшина, наприклад, в черговий раз зауважила, що пошта «Дня» (а пишуть нам з віддалених сіл, районних центрів, столичних вузів) дозволяє зробити висновок: в українців дуже неточне уявлення про самих себе і про Україну загалом. Регіональна еліта з її великими інтелектуальними запитами (навіть та, яка сформувалася ще за радянських часів) свого часу була новою державою фактично покинута. І журналістам, перш за все, телевізійним, надзвичайно важливо забезпечити, щоб у столиці відчували всю країну.

«Не все зосереджується в Києві, — відзначила головний редактор «Дня». — І треба сміливіше називати інтелектуалами не тих, кого показують по телевізору, а тих, хто має високу планку сформованих запитів. Вони можуть бути нікому невідомими, але ми маємо можливості, як журналісти, піднести їх на належний рівень громадського інтересу.» Як приклад уваги до людей не надто публічних, на перший погляд, професій Лариса Івшина назвала одного з цьогорічних лауреатів Шевченківської премії філософа Сергія Кримського, «розкрутка» якого у якості публічного інтелектуала відбулася багато в чому завдяки «Дню».

Одне з запитань стосувалося принципів роботи міжнародного відділу нашої газети (а міжнародна журналістика «від «Дня» отримала високу оцінку не лише присутніх на майстер-класі). Лариса Івшина зауважила, що як для історичних книжок з «Бібліотеки «Дня», так і для наших журналістів-міжнародників найважливіше те, що наше видання, на відміну від багатьох інших, пропонує україноцентричний погляд на ті чи інші події. А це передбачає розуміння суспільного та національного інтересу. «Міжнародна журналістика, — відзначила Лариса Івшина, — це не тільки, скажімо, інформування про візит Ющенка до Німеччини та про те, що він говорив в Бундестазі, а це те, з чим ми йдемо до Європи, і що ми можемо їй запропонувати. Міжнародна журналістика — це не окремий сектор, вона повинна жити інтересами українського суспільства».

Під час зустрічі торкнулися і такої гострої проблеми, як стосунки редакційних колективів із засновниками. Лариса Івшина, зокрема, відзначила, що не поділяє «істерик тих ЗМІ, які, не маючи належної підтримки від суспільства, кажуть про те, що хочуть бути незалежними від засновників. Ми до цього ще не прийшли, на превеликий жаль... Тому тут залишається великий простір для тиску». «Наша газета, — зауважила головний редактор «Дня», — ніколи не була кіллерською зброєю. Але водночас читач не морщиться від інформаційного кіллерства в інших виданнях. І питання в тому, як скоро суспільство дозріє до того, що «вище ватерлінії»... Ми повинні подбати про те, щоб суспільство сформувало критерії, за якими воно буде підтримувати той чи інший стандарт у пресі».

Щодо викликів сучасній українській журналістиці, то, як відзначила Лариса Івшина, у вітчизняних журналістів «дуже довго не було потрібних слів і потрібної тональності». За її словами, в книгах із «Бібліотеки «Дня» наші автори написали про нашу історію «належним стилем». «І вся Україна, якщо чогось зараз найбільше потребує, так це належного стилю. Громадський темперамент уже є, «український проект» заявлено. Зараз основна лінія боротьби за уми пролягатиме на рівні якості — хто забезпечить кращу якість виконання «українського проекту». Можна вважати, що на минулих виборах «російський проект України» був потіснений дуже сильно, і відстояний саме «український проект України». Але якість і перші кроки здійснення цього «українського проекту» ми повинні інспектувати щодня».

P.S. «День» дякує всім, хто виявив інтерес до зустрічі з головним редактором газети, і нагадує, що ми завжди відкриті для спілкування. Питання до головного редактора, пропозиції, думки можна надсилати на адресу редакції або електронною поштою [email protected] Тел. приймальні головного редактора (044) 414-43-31.

Підготував Михайло МАЗУРІН, «День»
Газета: 
Рубрика: