У суботу ввечері представники охоронного агентства, які блокували будівлю «Полтаваобленерго», звільнили приміщення. Переможцем із цієї сутички вийшов народний депутат Михайло Добкін. Зачитавши людям у камуфляжі ухвалу районного суду м. Полтави, що забороняє в будь-якій формі створювати перешкоди для нормальної роботи та життєдіяльності цього важливого стратегічного об’єкта, Добкін «роз’яснив, до яких наслідків призведе невиконання судового рішення, — відповідальність і подальші перспективи»...
Схожі події розгорнулися кількома днями раніше в Івано- Франківську. Але там, навпаки, сторона, яка нападала з використанням автоматів, спиралася на рішення Дарницького районного суду м. Києва. Ці епізоди — з нової серії корпоративних воєн і воєн за власність, які, очевидно, вкотре доведеться пережити Україні. Найгірше, що результат цих подій дуже важко передбачити. Це було б безпечно, якби події розвивалися виключно в правовому, а конкретніше — на судовому полі. У всякому разi «судова» війна слугує для суспільства явним сигналом для реформування відповідної системи, що сьогодні викликає дедалі менше довіри. Але якщо до справи приєднаються автоматники, хай поки що лише як засіб страхання, то ніхто не може гарантувати, що вони коли-небудь не пустять у хід свої автомати...
А починалося так. 18 лютого, ввечері, понад 20 невідомих у темній формі без пізнавальних написів захопили офіс енергопостачальної компанії ВАТ «Полтаваобленерго», керівництво якої раніше заявляло про підготовлювану спробу незаконного захоплення. Із ними не було судових виконавців, проте вони вимахували документами, які нібито підтверджували, що вони мають право на захоплення. Зі слів Володимира Плечуна, заступника гендиректора компанії «Укренергоконсалтинг», що здійснює юридичний супровід «Полтаваобленерго», близько 12.00 в п’ятницю спецпідрозділ «Титан», який охороняв підприємство, прибрав усі пости та залишив його територію. На думку В. Плечуна, захопити владу намагаються офшорні компанії, за якими стоїть російський бізнесмен Костянтин Григоришин. Ця заява Плечуна, з його слів, ґрунтується на тому, що «адреса Госпітальна, 12-г, — звідки приходять усі папери, — це адреса офісу Костянтина Івановича Григоришина». Як повідомив в. о. голови правління ВАТ «Полтаваобленерго» В. Чернявський, недавно «відбулося незаконне, нелегітимне захоплення влади в компанії «Прикарпаттяобленерго», і за таким самим сценарієм намагаються незаконно захопити владу в компанії «Полтаваобленерго».
Нагадаємо, що К. Григоришин у середині грудня 2004 року заявив про намір «юридичними механізмами» відновити контроль над низкою раніше належних йому активів в Україні. За його словами, він володіє пакетами акцій у розмірі близько 40% у семи українських енергопостачальних компаніях, а також меншими блокуючими пакетами в інших обленерго.
Цим заявам, звісна річ, можна «просто вірити», а можна, і треба, перевіряти. Цією справою в нас займається суд, який свого остаточного слова ще не сказав. Але терпіння, схоже, не належить до найкращих якостей. Особливо в тому випадку, якщо справа стосується власності та грошей. Так, Дарницький райсуд Києва на забезпечення свого подальшого рішення прийняв, м’яко кажучи, доволі дивну постанову. Явно йдучи на поводу в позивача, він не лише тимчасово припинив повноваження голови правління ВАТ «Прикарпаттяобленерго», а й призначив, згідно з пропозицією позивача, нового виконуючого обов’язки її голови, а також призначив нового реєстратора. За всієї поваги до суду не можна не визнати, що останнє може бути спрямоване лише на те, щоб таким чином змінити корпоративний розклад у компанії з точністю до навпаки. Цікава деталь: адреса нового реєстратора дивовижним чином збігається з тією, про яку говорив Плечун, — м. Київ, вул. Госпітальна, 12-г.
Нове керівництво одразу заявило, що його призначення пройшло «виключно в рамках чинного законодавства», й звинуватило попередників у тому, що компанія не виконувала зобов’язань перед споживачами, а також порушувала права акціонерів. У провину «Прикарпаттяобленерго» покладають те, що чотири роки не проводили зборів акціонерів, не розподіляли між ними прибуток, а, отже, порушувалися їхні права.
Щоправда, наглядова рада компанії погодилася з цим лише непрямо, ухваливши рішення посилити контроль за роботою правління. Тим часом у рейтингу обленерго, складеному за даними Мінпаливенерго, «Прикарпаттяобленерго» займає третє місце і за виконанням нормативу втрат електроенергії, і за заборгованістю перед енергоринком (у днях).
Чи втрутиться — і на чиїй стороні — в ці корпоративні конфлікти держава, яка, звісно, не може байдуже стежити за тим, що відбувається в одній зі стратегічних галузей економіки? Відповіді на ці запитання дати непросто. Напевно, озвучене міністром внутрішніх справ Юрієм Луценком рішення про те, що приблизно з 1 березня близько тисячі співробітників внутрішніх військ МВС України вирушать до чотирьох районів Закарпатської області, не має до цього стосунку. «Співробітники внутрішніх військ допоможуть постовим міліціонерам впоратися з вуличною злочинністю», — цитувалися слова міністра. I все?
Більш того, аналіз експертів «Дня» показує, що в ситуації із захопленням підприємств енергетики інтереси російського бізнесмена Григоришина багато в чому збігаються з бізнес-інтересами та політичною кон’юнктурою керівництва українського уряду, що помітно, зокрема, й із поведінки державного охоронного підрозділу «Титан», який відважно залишив свої пости перед самим нашестям «пенсіонерів «Альфи».
Які «зарубки» залишать усі ці події в пам’яті бізнес-середовища? Як відгукнуться на них іноземні інвестори? Відповідаючи на ці запитання, директор компанії «Ей-Бі- Сервайс Корпорейшн» Олександр Вартанян пояснив, що обленерго — серйозний бізнес, і просто так його «ніхто не віддає і ніхто не бере». Вартанян пояснив, що в будь-якому випадку перехід власності в енергетичній сфері — це процес. І він, на думку експерта, або стає юридичним, і тоді не викликає обурення в бізнес-середовищі, або свідчить про «використання політичної кон’юнктури», що призведе до юридичних контрзаходів як в українських, так і в зарубіжних судах, «щоб нівелювати наслідки цього політичного замовлення».
ДО РЕЧІ
Американська корпорація AES, якій належать контрольні пакети акцій двох українських обленерго — «AES-Київобленерго» та «AES-Рівнеенерго», — має намір брати участь у приватизації українських енергетичних активів. Про це заявили представники корпорації на зустрічі з міністром палива й енергетики України Іваном Плачковим у Києві. Міністр проінформував виконавчого віце-президента корпорації Джозефа Брандта та директора AES в Україні Гаррі Левезлі про пріоритети діяльності нового уряду в енергетичному секторі, зафіксовані в програмі «Назустріч людям». Міністр відзначив, що уряд робитиме все від нього залежне для забезпечення надійного та якісного енергопостачання населення й інших споживачів за справедливими та прозорими цінами. Недоліки, які зустрічалися в минулому як у ході приватизації українських енергокомпаній, так і під час діяльності іноземних компаній у країні, зі слів Плачкова, новий уряд вивчить і врахує. Представники AES у свою чергу зазначили, що приватні інвестиції можуть стати основою фінансових ресурсів, необхідних для розвитку та модернізації електроенергетичної галузі України.