Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Процес пішов. Кудись

15 лютого, 2005 - 00:00

Початок обіцяної урядом адміністративної реформи не забарився. За справу взялися по-радикально. У суботу Кабінет Міністрів ухвалив рішення про ліквідацію 14 органів виконавчої влади — переважно держкомітетів — із передачею їхніх функцій у підпорядкування певним міністерствам, а також про зміни в субординації ще понад десятка відомств. Про це після засідання Кабміну журналістiв повідомила прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко. Серед ліквідованих установ, зокрема, вона назвала: Держкомітет із питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, Держкомітет енергозбереження, Державна авіаслужба, Держкомітет природних ресурсів, Держкомітет з питань експортного контролю, Держкомітет із питань будівництва й архітектури, Державний департамент виконання покарань, Держкомітет релігій, Держадміністрація з питань туризму, Держкомітет спорту, Держкомітет із питань ветеранів, Держспоживстандарт. Ще 12 комітетів, сказала Тимошенко, «продовжують реформуватися та поступово будуть введені до складу міністерств». При цьому, повідомила прем’єр-міністр, вирішено залишити як окремі структури Держкомітет житлово-комунального господарства, Укравтодор, Державну податкову адміністрацію, Державну митну службу, Держкомітет матеріальних резервів, Держкомархів, Головне управління держслужби, Держкомітет статистики, Державну прикордонну службу, Вищу атестаційну комісію, Антимонопольний комітет, Нацкомісію з питань регулювання зв’язку, Нацкомісію з питань регулювання енергетики, Фонд держмайна, Держкомітет телерадіомовлення, Держатомрегулювання, Держкомітет фінансового моніторингу, Пенсійний фонд, Службу безпеки України.

Разом із тим СБУ планують розділити на Національну розвідку та Національне бюро розслідувань. Також, зі слів Ю. Тимошенко, після реформи «залишаться структури, які можна віднести до публічних регулюючих органів й органів безпеки».

Прем’єр-міністр пообіцяла, що внаслідок проведених перетворень уся система органів виконавчої влади «матиме зрозумілий, чіткий та керований вигляд», а також «буде цілком прибрана вся комерція з виконавчих гілок влади». Кажучи про терміни набуття чинності прийнятими Кабміном рішеннями, Юлія Тимошенко пояснила, що рішення уряду, які стосуються адмінреформи, оформлені у вигляді проектів указів Президента України і, відповідно, можуть набути чинності після їх підписання Віктором Ющенком. При цьому протягом найближчого тижня Кабінет Міністрів бере на себе зобов’язання розробити необхідні зміни до всіх нормативних і законодавчих актів.

Чи приведе реформа до підвищення ефективності управління, а не навпаки, як це неодноразово бувало в історії (пригадати хоч би хрущовське реформування органів управління на місцях, наслідком якого став хаос і невдоволення партеліти, за що в результаті генсек поплатився кріслом), достеменно не відомо. Поки що можна лише з упевненістю процитувати іншого відомого, але також не дуже успішного радянського реформатора — президента СРСР Михайла Горбачова: «Процес пішов». Розпочаті масштабні перетворення ще має осмислити й оцінити український політикум. Досить скептично оцінив у розмові з «Днем» перші кроки уряду по здійсненню адмінреформи директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. На його думку, уряд вибрав не найоптимальніший шлях: «Я б ці зміни розглядав скоріше в канві постреволюційної інерції, ніж у логіці чітко продуманих стратегій адміністративно-територіального реформування. Поки це все виглядає як механічне скорочення держкомітетів без вибудовування більш широкого контексту змін структури, стилю, методів і технології влади. Адмінреформу варто було б починати не тільки і не стільки з держкомітетів, скільки з упорядкування компетенції та повноважень нового секретаріату, РНБО України і нового Кабінету Міністрів», — переконаний Вадим Карасьов. Окремі наміри, зокрема, щодо Служби безпеки України, в інтерв’ю телеканалу «1+1» уже прокоментував директор Інституту проблем безпеки, лідер Партії Свободи Євген Марчук. Він звернув увагу на необхідність неухильного дотримання чинного законодавства при реформуванні силових структур. Так, зі слів Євгена Марчука, діяльність СБУ регламентується 15 фундаментальними законами. Отже, «всім новачкам треба засісти за вивчення законодавства, що регулює діяльність їхніх відомств». Для того щоб спочатку зрозуміти, чого робити не можна. Крім того, Євген Марчук акцентував увагу на тому, що голова СБУ не є членом уряду, тобто уряд, який заявив про наміри реформувати цю структуру, згідно з законом, не керує нею. «Уряд не керує СБУ, керує Президент», — зауважив Євген Марчук.

Володимир СОНЮК, «День»
Газета: