Iсторія моди фіксує появу краватки в сучасній, звичній нам формі в 1924 році. 80-річний ювілей головного аксесуару чоловічої моди надихнув одну з найвинахідливіших персон київського світського життя Маргариту Січкар присвятити краватці вечірку у своєму ресторані авторської кухні «Тампопо».
Інтер'єр витриманого у сучасній ніжно-техногенній японській естетиці закладу був прикрашений експозицією з приватних колекцій краваток двох світських левів — комерсанта Олега Полякова та культурного продюсера Костянтина Дорошенка. Експонати з зібрання першого були схожими на багатоколірну інсталяцію в орієнтальному смаку: 40 краваток відомих домів, від Hermes до Kenzo, були розвішені блоками по 10, у продуманому ритмі, вражаючи вишуканістю забарвлень та якістю шовку. «Краватка — це те, що відрізняє чоловіка від нечоловіка: жінки, дитини. Вона була і залишається обов'язковим атрибутом справжнього джентльмена», — підсумував свій спіч, що відкрив вечір, пан Поляков.
Зібрання пана Дорошенка було представлене більш фрагментарно, але концептуально. Ця колекція краваток є, мабуть, найвідомішою в Україні. Про неї писали багато друкованих ЗМІ. Частково колекція виставлялася на презентації українського видання щоденників культового польського літератора Вітольда Гомбровича, організованій у 2000 році режисером Сергієм Проскурнею, і на подарованій Костянтину мистецтвознавцем Оленою Ягодовською виставці в галереї «Тадзіо» на честь його дня народження. Цього ж разу Дорошенко представив публіці 16 своїх краваток, кожну з яких супроводжувала маленька експлікація. Відкривала експозицію перша доросла краватка колекціонера, яка колись прикрашала гардероб його батька — виробництва Югославії, переконливий знак успіху, достатку, положення в суспільстві й прогресивного смаку радянських 70-х. Про краватку від Egon von Furstenberg, вдягнуту на вечірку, Костянтин також розповів історію — спеціально для «Дня»: «Її подарував мені минулого року мій друг і кращий соратник у проектах сучасної культури Євген Минко. Це відбулося незабаром після того, як творець краватки, нащадок старовинного аристократичного роду, який прославився магістрами Тевтонського ордену і суперниками Гогенцоллернів у боротьбі за імператорську корону, «принц високої моди», помер у Римі. І символічно, і з колекційного погляду подарунок цінний тим більше, що світ більше не зможе побачити нових витворів дизайнера».
Програму дефіле вечора відкрив показ останніх колекцій краваток від Brioni, Pal Zileri і Stefano Ricci. Кульмінацією ж став аукціон краваток від українських дизайнерів. Найдорожчим лотом виявився аксесуар, створений Віктором Анісімовим — краватка у вигляді чорного рукава чоловічого костюма з білою манжетою. Її за 450 у. о. придбала дизайнер Ольга Громова. Вона ж стала власницею краватки з дешевого білого шовку з надрукованим стилізованим зображенням Будди — фірмовим знаком харківського дизайнера Андре Тана, який набуває популярності. Він ішов у комплекті з чорною бейсболкою, прикрашеною таким самим зображенням. Не менш результативним у торгах виявився засновник фестивалю моди «Київський подіум» Олександр Соколовський, який поповнив гардероб краватками від Тетяни Земськової та Альони Ворожбит (із чорного хутра, розшита бісером) і від Олександра Гапчука. З приводу останньої гості жартували, що він створював її, мабуть, у коллаборації з бабусею — чорна шовкова краватка була декорована білим макраме.
Танцівниця з манерами стриптизерки, яка демонструвала розшиту бісером рожеву краватку від Завадського та Островерхової «Пам'ять ночі», бонусом до якої йшов кондом у потайній кишеньці, ледве не до сліз розсмішила художника Георгія Сенченка, живу легенду українського contemporary art. Зате серйозне пожвавлення за його столиком викликала демонстрація лота від Ірини Каравай — елегантної сірої дамської краватки у клітину з делікатним зеленим декором. У результаті його придбала дружина Сенченка — мистецтвознавець Тетяна Савадова, модний столичний фахівець в області інтер'єру.
Кошти від аукціону підуть на закупівлю медичних товарів для будинку-інтернату селища Нова Борова Житомирської області.
