Вчора у Києві відбувся заключний гала-концерт фестивалю «Кольори надії». Його учасниками стали переможці районних етапів змагання молодих громадян столиці, які щодня змушені долати обмеження у своїх розумових і фізичних можливостях. Проведення таких фестивалів стало традицією. Цей — вже 13, а його організатор — Київський міський центр соціальних служб для молоді. Якщо метою перших фестивалів було лише залучення дітей із різними вадами до активного життя, то, починаючи з четвертого, організатори намагалися об’єднати дітей із різними проблемами в здоров’ї для якихось спільних дій. Так з’явився девіз — «Разом заради розвитку!». Сьогодні фестиваль зорієнтований на те, щоб дати шанс «особливим» дітям пересвідчитися в тому, що вони повноцінні члени нашого суспільства. Свої роботи діти з інтернатів готували під керівництвом педагогів. Ті, хто виховується вдома, отримували допомогу в районних реабілітаційних центрах, де фахівці допомагали відкривати їм таланти, розвивали їх. Мама одної з переможниць фестивалю в номінації вокального жанру Настi Шелухiної, сказала «Дню», що батькам не треба боятися виводити своїх дітей на люди, не треба боятися реабілітаційних центрів. А безпосередньо сама Настя додала: «За півтора року занять у Деснянському центрі реабілітації я стала набагато впевненіше себе відчувати в житті, я перестала боятися нових знайомств і я дізналася більше про саму себе. Наприклад, що можу писати вірші і навіть співати. Виявилося, що це зовсім непогано у мене виходить і що я нічим не гірша за тих, кому не потрібна для пересування коляска. У мене є цікаве сьогодення і реальне майбутнє — я планую вступати до університету «Україна» на факультет з видавничої справи».
Цього року до роботи журі було залучено більше професіоналів у різних видах творчості. Було визначено дві вікові категорії. Перша — діти до 16 років, друга — з 17 до 28 років. Переможці визначалися у восьми номінаціях — фотомистецтво, образотворче і декоративно-прикладне мистецтва, а також такі жанри, як вокально-хоровий, театральний, інструментальний, хореографічний і авторська поезія і проза. «Досягнення конкурсантів, — говорить голова журі, заслужений артист України Олег Марцинківський, — ми оцінювали з урахуванням їхніх фізичних і розумових можливостей. Адже коли дівчинка з церебральним паралічем середньої важкості виконує танець, а в кінці сідає на шпагат — це подвиг, це вражає. Дитина з проблемами у вимові — співає, глуха — декламує вірші. Хлопчики, яких медицина визнала не здібними ні до якого навчання, блискуче виконують танець. Мужність таких дітей просто захоплює!»
