Схоже на те, що мирне спільне проживання мусульман і християн у Європі, із регулярним зростанням мусульманської громади, завершується. На зміну йому настають часи більш конфліктного співіснування, що в разі ігнорування вирішення релігійних питань з боку влади може істотно загостритись у найближчому майбутньому.
Останній місяць подарував Європі кілька знакових подій у сфері міжрелігійних відносин. Передусім вони стосувались суспільств деяких західних країн Європейського Союзу, які раніше не виявляли жодних ознак релігійної нетерпимості чи расової упередженості. Початком загострення внутрішньосуспільних стосунків між християнською й мусульманською громадами, своєрідним «першим доміно», яке може призвести до ланцюгового ефекту, стали події в Голландії. Фактично країна стоїть на порозі масових зіткнень на релігійному й расовому ґрунті. Реальні сутички розпочались після нещодавнього вбивства мусульманськими екстремістами відомого голландського режисера Тео ван Гога, якого звинуватили в тому, що він зняв образливу для ісламу кінокартину. У фільмі були представлені неприйнятні для мусульман кадри з оголеним жіночим тілом і розписаними аятами з Корану. У результаті на території всієї країни дійсністю стали випадки підпалу мечетей. Рівень ненависті місцевого населення до мусульман дійшов такої межі, що були атаковані навіть деякі мусульманські школи.
У свою чергу голландські політики виступили з ініціативами, спрямованими на обмеження ісламської пропаганди в мечетях країни. У відповідь мусульмани почали палити християнські церкви та влаштували демонстрацію проти екстремізму. Одне з ісламських терористичних угруповань за межами країни навіть висловилось про свою готовність нанести по Нідерландах удари, якщо не будуть зупинені гоніння на їхніх одновірців.
Відповіддю влади на дії радикальних мусульманських активістів стала серія спецоперацій голландської поліції, в результаті якої було затримано декілька десятків мусульман, що підозрюються в терористичній діяльності. Паралельно служби безпеки ліквідували на півдні країни тренувальний табір Курдської робітничої партії (КРП), заарештувавши 29 її членів. Очевидно, що влада вирішила скористатись наявним приводом для знищення напівлегальних угруповань, яких раніше «не помічала».
Паралельно з органами правопорядку до боротьби проти ісламістів, екстремістів та загалом іммігрантів підключились місцеві парламентарії. Зокрема, депутати парламенту Голландії висунули вимоги змінити законодавство. Вони вважають, що необхідно заборонити служити в мечетях імамам, які не проходили навчання в Нідерландах. Ці пропозиції надійшли як від проурядових правоцентристських сил, так і від опозиції.
На жаль, утримати «антимусульманську істерію» в межах Нідерландів не вдалось, і вона перекинулась на деякі сусідні країни. Зокрема в Бельгії було взято під цілодобову охорону члена верхньої палати парламенту країни — Сенату Мімун Бусакла, життю якої погрожували ісламські екстремісти. За повідомленням місцевих ЗМІ, послання та дзвінки із погрозами розправи над нею стали надходити після того, як раніше парламентар мусульманського походження розкритикувала керівництво співтовариства мусульман Бельгії, котре відмовилось засудити вбивство нідерландського кінорежисера. Бельгійський сенатор, якій погрожують «ритуальним» вбивством, відома також тим, що вона виступила проти практики наявних у Бельгії насильницьких шлюбів між мусульманами-іммігрантами. Крім того, в країні відповідно до рішення суду було заборонено найпопулярнішу політичну партію «Фламандський блок», яку було визнано расистською.
Реакцією в Німеччині на загострення на ісламському ґрунті в Голландії стала пропозиція від одного з німецьких політиків вимагати від мусульман, що приходять в мечеть, читати молитви лише німецькою мовою. Подібна пропозиція була сприйнята з тривогою у зв’язку із небезпекою поширення антиісламських настроїв за межами Нідерландів. Аннетт Шаван, міністр освіти землі Вартен-Вюртемберг пояснила необхідність прийняття пропозиції таким чином: «Ми більше не маємо намірів миритися з тим, що молитви в мечетях вимовляються мовою, яка не зрозуміла тим, хто не є частиною мусульманської громади». Між тим пропозиція Шаван була зроблена одразу після трагічної загибелі режисера Тео ван Гога, чий останній фільм «Покірність» ніс неприховану критику ісламу.
Наразі мусульманські рухи в європейських країнах набувають рис значного організаційного зростання. Вони з місцевих розрізнених формувань перетворюються на організовану та скоординовану політико-релігійну мережу, що в найближчому майбутньому становитиме серйозну силу. Системний характер мусульманських організацій на території держав ЄС, про який вже є підстави говорити, свідчить про те, що наступним кроком стане масштабний похід представників мусульманських громад у владу.
Але, як бачимо, поки Європа не збирається відмовлятися від моральних цінностей, що складають основу західної цивілізації, й поступатися культурно-цивілізаційному проекту зі Сходу. Втім, їй необхідно терміново відмовитись від політики невтручання у справи мусульманських громад і розвивати діалог між ними та владою з метою політичної культурної адаптації мусульман у європейське суспільство. Оптимальним шляхом для держав Європейського Союзу було б направлення мусульманських громад у русло толерантної європейської політичної культури, що, у свою чергу, дозволило б уникнути соціально-політичного відчуження європейських мусульман і перетворення їх на маріонеток у іграх радикальних та екстремістських сил.
Проте нині напруженість у голландському суспільстві явно зростає. Сусідні країни, такі, як Бельгія та Німеччина, вже відчули на собі лавиноподібне розширення «нідерландського синдрому» та роблять все можливе, щоб попередити суспільний вибух на релігійній основі. Проблеми з мусульманами є ідеальним ґрунтом для поширення ідей фашизму, які поступово набирають популярності в країнах ЄС. З огляду на це нинішня європейська еліта стоїть перед серйозним випробуванням вирішення проблеми суспільного консенсусу, за якого жодна громада у країнах Європейського Союзу не відчувала б себе ображеною. Питання є достатньо складним і потребує значного часу для його вирішення. Проте робота в цьому напрямку мусить починатися негайно. Інакше «зіткнення цивілізацій» на території Європи стане реальністю.
