Не викликає сумнівів, що політична нестабільність, підтримувана необережними висловлюваннями політиків та економістів, може призвести до глобальної паніки, коли люди перестануть довіряти свої гроші чомусь складнішому, ніж панчоха або залізний слоїк. У цих умовах банкіри докладають усіх зусиль, щоб збити паніку. Але чи не дбають вони виключно про корпоративний інтерес? Тому «День» звернувся із запитанням не лише до банкірів, а й до їхнiх суміжників, які також надають послуги на фінансовому ринку і є, по суті, конкурентами банкірів.
Сергій ТРЕГУБОВ, головний економіст Дніпровського відділення банку «Аваль»:
— Звісно, банківська система дещо постраждає. Наприклад, передноворічного зростання кількості взятих кредитів цього року, я припускаю, не буде. Дещо зменшуються гривневі депозити, але банки вживають певних заходів, щоб забезпечити систему від кризи. Поки що видачу депозитів припинено, але коли все стихне, їх знову почнуть видавати. А щодо інших послуг, які надають банки, то з ними все гаразд. Можна сказати одне, ті банки, які зараз докладуть максимум зусиль, щоб не допустити проблемної ситуації, залишаться на ринку, а ось ті, хто ігнорує становище, що склалося, ризикують розгубити свій потенціал.
Ігор ФРАНЦКЕВИЧ, голова правління «Райффайзенбанк-Україна»:
— Акціонери РБУ не рекомендують банку нарощувати кредитний портфель і портфель цінних паперів до стабілізації політичної ситуації у країні. Водночас у банку достатній запас ліквідності, він останнім часом не звертався до Національного банку України за рефінансуванням для виконання резервних вимог. Банк також не запроваджував ліміти на отримання коштів у банкоматах.
Петро КОЗИНЕЦЬ, президент Національної асоціації кредитних спілок України:
— Нашу організацію створено 1992 року, тому в нашій пам'яті вже не одна проблемна ситуація. Якщо ми вистояли в 1992—1993 роках, змогли утриматися на плаву в 1998- му, то 2004 рік, вважаю, також не стане для нас катастрофічним. На сьогодні кредити продовжують видавати, щоправда, видачу довгострокових кредитів ми обмежили, оскільки працюємо тільки з національною валютою, а передбачити коливання курсів ми не можемо. До деяких філіалів почали звертатися люди, які бажають зняти свої гроші, але це не масове явище. Єдина проблема кредитних спілок — рішення Національного банку про обмеження кількості грошей, що знімаються з рахунків. Багато членів асоціації гроші тримають на рахунках у банках, а неможливість ними скористатися повною мірою заважає їхній роботі. Але ми працюємо над цим, і наші клієнти не постраждають.
Андрій БІРЮКОВ, президент Українського союзу учасників національної системи масових електронних платежів:
— Робити прогнози і якось аналізувати динаміку нам поки що складно. Можу сказати лише одне: реальні обіги в нас зросли, бо люди активно знімають гроші з банкоматів. Звісно, для нас це добре, а ось для ситуації загалом — не дуже. Але в принципі ця динаміка не сильно відрізняється від тієї, яка була на початку осені. Ми зараз розвиваємося, і ситуація навколо виборів не зможе пошкодити нашій системі.
Світлана ЛІПЧИНСЬКА, президент страхової компанії «Скайд-Вест»:
— Усі контракти, які були підписані в нас раніше, продовжують працювати, і зараз ми зустрічаємося з нашими клієнтами, обговорюємо подальше співробітництво. Щоправда, деякі зустрічі було скасовано, бо в людей зараз з'явилося багато важливих справ, котрі займають увесь вільний час, але ми не вважаємо, що наші клієнти мають намір відмовитися від страхування або не довіряють йому. Можу сказати одне, на початку кожної кризи активність спадає, бо люди не знають, чого чекати, і з побоюванням дивляться в майбутнє, але поступово все владнається. Зараз ми намагаємося забезпечити нашим клієнтам захист ще більший, ніж був до цього: працюємо за кордоном, щоб мати резервний фонд, прораховуємо варіанти, які дозволять мати можливість вільно купувати валюту. Особисто я зараз працюю над можливістю тимчасового перестрахування за кордоном, щоб у майбутньому ці гроші могли працювати, а зараз слугували засобом захисту. Слід враховувати, кажучи про майбутнє страхування, що ринок наш молодий і обігові обсяги поки що невеликі, тому на нас це просто не може сильно позначитися.
