17 листопада
Скільки вовка не годуй, а він усе в ліс дивиться. А вже, здається, за 13 років незалежності Україну так окупували «великим и могучим», що не бачить цього лише зовсім сліпий і не чує лише зовсім глухий.
Але, виявляється, є в Києві ще «происки националистов». Як вам, націоналісти, не соромно? На дверях Володимирського собору написане страшне слово: «Вхід». Як так можна? Чому ви не подбали про сусідів, які можуть не зрозуміти, що то таке, та й підуть не туди? Гадаєте, я жартую. Та ні. Це справжнісінька правда. В організацію, де працює моя дочка, приїздив гість зі Швейцарії. Замовили йому екскурсію Києвом. Екскурсовод, яка розповідала англійською, звернула увагу гостя на цей напис на дверях собору, прокоментувавши, що це націоналісти почепили. Він довго не міг зрозуміти, до чого тут націоналізм, коли написано державною мовою. Швейцарець розповів, що хоча в них і чотири державні мови, спілкуються вони між собою iз особливим, швейцарським, діалектом. Ще дуже багато незрозумілого було для гостя в розповідях гіда, яка зауважила, що якщо президентом стане Ющенко, то вона втратить роботу, бо «русскоязычная». Але як «русскоязычная» не зможе проводити екскурсії англійською чи російською (у Москві, кажуть, модним є проводити вихідні в Києві), було незрозуміло не лише швейцарцеві. Отож, маємо те, що маємо. Як кажуть, ти його за стіл, а воно тобі й ноги на стіл.
