Протягом 44-х годин 44 музичні гурти виконали свої 44-хвилинні музичні програми. Дійство відбувалося в одному з арт-клубів, що розташовано на українському Бродвеї — Хрещатику. Сам марафон отримав дивну нумерологічну назву, аналогічну назві клубу — «44». «День» уже повідомляв (див. №199 від 3 жовтня), що приводом для безпрецедентної на вітчизняному музичному просторі акції, послугувало трьохріччя з дня заснування арт-клубу. Причетними до втілення акції стали її автори — Олександр Поправка й Ерік Айгнер, а також експертна комісія «Книги рекордів України» на чолі з Ігорем Підчібій.
Так, з 5 по 7 листопада один колектив на сцені арт- клубу замінював інший. Услід за командами чергувались і музичні стилі: від французького шансону, який грали гості з Західної Європи — «Scenic Railway», до електро-рок-бобiно-рольної музики в виконанні українського «Борщу». Було смачно, і як висловилась моя супутниця, «жирно». Всі групи, крім «Scenic Railway», уже колись виступали в «44». І коли, за словами Еріка Айгнера, робили кастинг для всіх бажаючих стати причетними до рекорду, про свою готовність заявили більш як вісімдесят вітчизняних і зарубіжних команд. Проте, як зазначив Айгнер у розмові з кореспондентом «Дня», слід починати не з надто великої кількості груп. Але він зізнався, що не погребує шансом встановити пару-трійку світових рекордів. Він плекає надії зібрати на день народження клубу «111» 150 різноформатних груп, які б грали в такому ж режимі, як і учасники марафону «44». До речі, аби відзначитись у «книзі всіх азартних», потрібно здолати не так багато. Подібний рекорд був встановлений англійцями у 2002 році. На музичне звершення тоді зважились трійко англійців — Лара Лью, Джанел Спалдінг і Саймон Александр. Вони разом грали протягом 46 годин 15 хвилин, виконавши 121 музичну композицію. Одначе музичними звершеннями завзяття українського шинкаря німецького походження не обмежується. Він планує за певний відрізок часу продати найбільше в світі порцій коктейлів «Текіла- бум», популярних у багатьох країнах світу. І, можливо, колись Україна успішно заявить про себе не тільки як країна спортивна, але й як найбільш музична й «коктейле-пожираюча». Проте мабуть слід брати до уваги, що важлива не кількість, а якість будь-чого, тим паче рекордів.
А тим часом в арт-клубі за всі 44 години марафону була зіграна й заспівана 491 музична композиція, випито півтори тисячі літрів пива, поглинуто дві тисячі фірмових млинців і три тисячі бутербродів. Проте головними стравами марафону були все-таки раніше заявлені гурти «Грін- грей» і «ВВ», які, на жаль, таки не виступили того вечора. Натомість були київські «Доза» та «Борщ». Останніх можна вважати новоутвореним паростком від славетних «ВВ». Всі інші гурти виступали за планом, і як, неодноразово наголошував в розмові з кореспондентом «Дня» сам Ерік, вони це робили цілковито безоплатно. А от керівник проекту «Книга рекордів України» Ігор Підчібій розповів, що у списку гуртів, що брали участь у марафоні, досить мало тих, що заробляють на прожиття виключно музикою. Більшість із них мають повсякденну роботу, у деяких гуртах трапляються люди зовсім іншої творчої професії — наприклад, журналісти. Одеський гурт «№482» навіть заспівав пісню про засоби масової інформації, чим особливо полестив авторові цих рядків. Тим паче, що перший куплет пісні починався зі слів «День», без тебе скукота...»
Іще одним із незапланованих акцією сюрпризів стали перебої у подачі електроенергії в ніч із 6 на 7. Проте це не порушило графік виступів команд, які продовжували грати «живу» музику при свічках. Із 4 до 10 ранку більшості відвідувачам снились «марафонні сни»: майже всі спали на стільцях, і навіть на столах. Найбільш «живі» іще навіть рухались біля сцени. Проте людини, яка б була присутньою на марафоні протягом усіх трьох днів безперервно, на жаль, не виявилось. І це при тому, що на початок акції про такий намір заявили п’ятеро з трьохсот присутніх гостей.
