У Києві завершився конкурс наукових проектів «Інтелект молодих — на службу столиці». У ньому брали участь студенти, а також молоді вчені та викладачі, що працюють у вищих навчальних закладах Києва. На суд журі було подано 54 проекти, авторами яких стали вісімдесят учасників. Вразила активність представниць «слабкої» статі — серед учасників вони становили майже половину. Особливістю цього інтелектуального змагання стало те, що до розгляду бралися тільки наукові розробки прикладного інноваційного характеру, які можна було б впроваджувати в різних сферах міського господарства. Молоді вчені змагалися в п’яти номінаціях. Це економічні та правові питання життєдіяльності міста, розробки з лікування хвороб і збереження здоров’я киян. А ще — будівельно-архітектурна тематика та вирішення проблем у комунальному господарстві міста, новації в культурно-освітній сфері та інформаційних технологіях для потреб міста.
Ініціатор цієї акції — Головне управління освіти та науки Києва, її мета — дати відчути молодим вченим їхню запитаність в Україні. Переможців у кожній номінації було відзначено грошовими преміями в три, дві та одну тисячу гривень, залежно від зайнятого місця. Іншим подарували наручні годинники та вручили грамоти.
Які ж зміни на краще в житті столиці запропонували молоді інтелектуали? Програма забезпечення оцінки та прогнозу ринкових ризиків, розроблена студентом четвертого курсу Національного технічного університету «КПІ» Максимом Головком, вже на момент її представлення на конкурс застосовувалася в роботі Укрсоцбанку. Її автор сказав «Дню», що за допомогою цієї розробки можна сприяти приросту сукупного капіталу столиці та зменшити втрати капіталу міста внаслідок ринкових криз. Наталія Самосюк (Київська медична академія післядипломної освіти імені П. Шупика) запропонувала новий метод лікування інсульту, коли ризик для хворого стати інвалідом зменшується на 30%. Інна Бірілло (Київський інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну) розробила технологічний процес комп’ютерного проектування корсетних виробів. Єгор Шадрін (Київський юридичний інститут) створив власну методику виховного впливу на важких вихованців шкіл-інтернатів. Група молодих вчених із Київського національного університету будівництва й архітектури спробувала зробити свій внесок у поліпшення пересування транспорту Києвом. Вони пропонують використати мости та шляхопроводи, які можна швидко встановлювати, а також скористатися їхньою методологією для визначення місць транспортних розв’язок.
Олексій Бондар, 32-річний викладач хімії Київського національного університету будівництва й архітектури, подав на конкурс технологію створення нового будівельного матеріалу, який можна виробляти на класичному обладнанні, що вже є в країні та який буде дешевшим і якіснішим за свої аналоги. Ця технологія передбачає використання відходів паперово- картонного виробництва у виготовленні будматеріалів і одночасно вирішує важливу проблему з охорони навколишнього середовища — відходи не перетворюються на сміття, а служать здешевленню матеріалу. Близькою за ідеєю виявилася і праця одного з юних учасників конкурсу — Івана Черевка, 13-річного студента другого курсу Києво-Могилянської академії. Іван проблему утилізації побутових відходів, зокрема харчових упаковок, запропонував вирішувати на рівні створення технологій їх виробництва, де б заздалегідь закладався екологічно чистий спосіб їх знищення. А оскільки в майбутньому Іван готується стати екологом і дуже вболіває за «чистоту» простору своєї держави, він розробив серію ігор для дітей, які б з малих років привчали молоде покоління не тільки бути екологічно грамотними, а й дотримуватися правил екологічної культури у своїх різноманітних діях.
Враховуючи поширене переконання про те, що молоді інтелектуали прагнуть з України на Захід в пошуках кращого життя, кореспондент «Дня» поцікавився планами на майбутнє у переможців конкурсу і декого з їхніх батьків. Відповіді спростували думку, що склалася, — всі пов’язують свої життєві плани з рідною країною. Наприклад, Максим Головко переконаний, що сьогодні в Україні молодий вчений цілком може забезпечити собі своїм заробітком європейський за якістю рівень життя. А ще — він дуже цінує культурне оточення, наш стиль життя і своїх українських друзів. Закордон привабливий тільки як запозичення досвіду.
Олексій Бондар вважає себе запитаним в Україні. За неповних п’ять років він зареєстрував дев’ять патентів, а ще чотири — на розгляді. Враховуючи той факт, що імпортні технології у створенні будівельних матеріалів хоч і безвідходні, але дуже дорогі, вчений займається винаходом дешевших технологій, що використовують особливості економіки нашої країни. «Однак, — говорить Олексій, — грунтовна базова підготовка наших фахівців дозволяє їм і в зарубіжних умовах дуже швидко опановувати нові технології. Фундаментальні знання, які дають наші українські вузи, забезпечують непогану конкурентоспроможність її випускникам і закордоном».
