На прес-конференцію в інформагентстві «Інтерфакс-Україна» зазвичай надзвичайно пунктуальний Петро Симоненко спізнився майже на 25 хвилин — сидів у «пробці» біля Верховної Ради. Стрімким кроком увійшовши, нарешті, до залу, лідер Компартії мав право пояснити своє спізнення підступами «олігархічно- кримінальних кланів», які загатили своїми авто центральні вулиці столиці до такої міри, що машина головного комуніста країни не змогла вчасно доставити його для спілкування з представниками мас-медіа. Однак Петро Миколайович обмежився вибаченнями й одразу перейшов до справи.
«Рішення, яке ми прийняли на пленумі ЦК (не підтримувати у другому турі президентських виборів жодного з його учасників. — Авт. ), відповідає сьогоднішнім настроям у суспільстві... Нове століття практично дало відповідь на запитання про те, як Україна боротиметься з криміналізацією та корумпованістю влади, що є реальною загрозою нашої з вами незалежності й суверенітету», — пильно вдивляючись в обличчя журналістів, сповістив лідер КПУ. Сьогодні, розвивав свою думку лідер Компартії, капітал прагне завершити процес захоплення влади на рівні вищої державної посади.
Відповідаючи на запитання, чи не «підморгне» все ж таки Компартія перед другим туром своєму електорату, чи не дасть в останній момент якийсь знак, за кого голосувати, лідер КПУ відповів: «Щулитися не будемо, нікому підморгувати не будемо, будемо чесно дивитися нашим виборцям в очі». (А ось Ленін, якщо вірити численним портретам, щулився геніально й негожим це не вважав...)
Про торг із владою він говорив якось соромливо і між рядків. Петро Симоненко не виключає можливості участі Компартії у формуванні уряду майбутнього президента, — але «довгострокова співпраця» можлива лише в тому разі, якщо буде «хоч якась схожість у програмах». «Якщо ж говорити про кадри, то я ще раз підтверджую, що у КПУ сьогодні достатньо кадрового потенціалу. Я вас запевняю, що ми і два, і три уряди сьогодні сформувати можемо, ми не одну ділянку роботи сьогодні закрили своїми професіонально підготовленими кадрами», — про всяк випадок заявив також лідер КПУ. Такі ось сигнали «точного часу»...
Петро Симоненко дав зрозуміти, що соромитися свого результату в першому турі нинішніх виборів йому абсолютно нічого. (Згідно з попередніми даними, лідер КПУ посів четверте місце з 5,03% голосів — проти його ж 22% у першому турі та 37% у другому турі президентських виборів 1999 року.) За його логікою, причини такого низького рейтингу в діях кого завгодно — влади, ЗМІ та ін., але тільки не самого Петра Миколайовича та його соратників.
Дорікнув Петро Симоненко й нашій газеті. Як позначаться набрані ним відсотки на позиціях КПУ в контексті наступних парламентських виборів загалом і на ситуації всередині партії зокрема? Відповідаючи на це запитання «Дня», лідер комуністів з усмішкою запевнив присутніх у тому, що внутрішньополітична ситуація в партії здорова: нещодавній пленум ЦК — тому підтвердження. «У нас відбулася дуже принципова і грунтовна розмова про те, що було нашими досягненнями під час цієї виборчої кампанії, а де ми дійсно прорахувалися. Тому внутрішньопартійних проблем немає й не буде. Я говорю про це вам на далеку перспективу: не витрачайте вашу енергію і ваш інтелект на намагання щось висмоктати з пальця. Хоч скільки газета «День» пише про конфлікти в нашій партії, їх усе немає й немає... Я розумію, що ви маєте на увазі: мовляв, ці 5% начебто визначають ставлення суспільства до нашої партії. Але насправді цифра зовсім інша, — у нас украли 15%. Ми працюватимемо, щоб захистити наш результат». Що ж до виборів-2006, то КПУ має намір, за словами П. Симоненка, активно брати в них участь і «провести їх набагато жорсткіше». Проте, хоч би як намагався Петро Миколайович зберегти обличчя, ситуація очевидна: його особистий результат (близько 5%) знижує авторитет партії (20% на парламентських виборах 2002 року).
Уже після його зустрічі з журналістами стало відомо, що лідер КПРФ та її парламентської фракції Геннадій Зюганов рекомендує українським комуністам «вступити в діалог із кандидатом на посаду президента України Віктором Януковичем з питання можливої підтримки його кандидатури у другому турі виборів». На думку Г. Зюганова, В. Янукович уже у своїй передвиборній програмі підтвердив, що готовий реалізувати ряд базових цінностей, які висувають комуністи України: «зміцнення братерських зв’язків з іншими державами пострадянського простору, оголошення російської мови другою державною, антинатовська програма, ряд соціальних програм, спрямованих на поліпшення життя людей похилого вiку, жінок, дітей, а також на поліпшення кадрової політики у країні». Дуже символічною є заява російського захисника «старих, жінок і дітей». Особливо якщо пригадати, що самого Зюганова свого часу влада розгромила на виборах, і лише підтримка Кремля врятувала його під час розколу КПРФ від відходу в політичне небуття.
