На спільному засіданні правління НАЕК «Енергоатом» і президії Академії наук України в середу було підписано угоду про науково-технічне співробітництво. Це зробили міністр палива та енергетики, президент «Енергоатому» Сергій Тулуб і президент Академії Борис Патон.
Втім подія не перетворилася на формальний акт, коли сторони просто підписують заздалегідь і келейно підготовлений документ, — надто складні завдання стоятимуть відтепер перед ними, щоб ухвалювати його без серйозного та змістовного обговорення академічною громадськістю. Як одностайно відзначали учасники дискусії, а науковці, як відомо, перетворюють на неї будь-яке обговорення, ефективна робота й розвиток атомної енергетичної бази України є пріоритетним завданням загальнодержавного значення та складовою національної безпеки, що потребує повноцінної науково- технічної підтримки.
У складі вітчизняного ядерно-енергетичного комплексу сьогодні діють 15 атомних енергоблоків загальною встановленою потужністю 13835 МВт. Минулого року вони виробили 81,4 мільярда кВт.год електроенергії, що на 3,4 мільярда кВт.год більше, ніж у попередньому році. А коефіцієнт використання встановленої потужності зріс від 73,5% до 80% за підсумками десяти місяців нинішнього року. «І це вже ми вийшли на європейський рівень», — зауважив, виступаючи перед академічною аудиторією, міністр палива та енергетики, президент НАЕК «Енергоатом» Сергій Тулуб і запевнив, що з введенням двох нових атомних енергоблоків на Хмельницькій та Рiвненській АЕС ці показники істотно зростуть. Торік за кількістю електроенергії, виробленої на АЕС, Україна, за його даними, посідала восьме, а за внеском атомної енергетики до енергоринку країни — п’яте місце у світі. Як повідомив С. Тулуб, частка українських АЕС у виробництві електроенергії в країні зросла з 44,3% торік до 47,7% цього року, а частка атомної електроенергії у тій, що надається нині споживачам, становить, за словами міністра, вже більше 53%. Прогрес атомної енергетики триватиме й далі. С. Тулуб вказав, що єдиним виходом для української електроенергетики, у зв’язку iз становищем на теплових електростанціях, є подальше нарощування потужностей атомних станцій у поєднанні з розвитком регулюючих потужностей. Тож міністр повідомив учасникам зібрання, що згідно з дорученням Президента країни, в уряді підготовлено рішення про будівництво третього та четвертого енергоблоків на Хмельницькій і п’ятого на Рівненській АЕС. При цьому наголошувалося, що під час урочистого пуску четвертого блоку Рівненської станції за участю прем’єр-міністра Віктора Януковича було закладено капсулу на місці будівництва нового блоку. І те, що це зробив саме прем’єр-міністр, як вказав С. Тулуб, є запорукою того, що будівництво незабаром розпочнеться та буде успішним. Більше того, зі слів президента «Енергоатому», для будівництва нового блоку на Хмельницькій АЕС вже відкрито кредитну лінію, що дозволяє розпочати його спорудження.
На обгрунтування курсу на розвиток атомної енергетики С. Тулуб навів такі дані. Через зростання тарифу на електроенергію, що виробляється тепловими електростанціями, за десять місяців цього року оптовий тариф для споживачів електроенергії зріс на 9,6%. І подальше подорожчання електроенергії вдалося зупинити лише завдяки пуску нових атомних блоків і збільшенню частки атомної енергетики в загальному виробництві електроенергії.
Однак, як вважає С.Тулуб, без наукового науково-технічного супроводу атомної енергетики, яке є невід’ємною частиною безпечної експлуатації енергоблоків, далi працювати не можна. Досі «Енергоатому» з цих питань доводилося в основному звертатися до наукових закладів, які після розвалу СРСР залишилися на території Російської Федерації. Це потребує великих фінансових витрат, а нерідко призводить і до непорозумінь iз контролюючими органами України. Тож минулого року компанія створила відокремлений підрозділ «Науково-технічний центр», якому доручено організовувати та координувати науково-дослідні та дослідно- конструкторські роботи як для поточної діяльності атомної енергетики, так і для її розвитку. Як зазначив С. Тулуб, у «Енергоатомі» «із задоволенням дізналися про зустрічний рух із боку авангарду вітчизняної науки — Національної академії наук України, де було створено нове відділення — атомної фізики та енергетики, яке має на меті наукову підтримку нашої галузі». Міністр впевнений, що «налагодження ще чіткішої взаємодії між НАНУ й «Енергоатомом» дозволить перейти до створення системи наукової підтримки атомної енергетики». Вiн вважає, що підписання угоди про науково-технічне співробітництво буде першим і дієвим кроком для успішного виконання завдань, які ставить уряд до сфери ядерної енергетики.
Звичайно, таку точку зору науковці зустріли схвально. Адже співробітництво з «Енергоатомом» означало для них не лише додаткове джерело фінансування й розвитку наукових досліджень та відповідних підрозділів, а й постановку надзвичайно інтересних наукових задач. Так, у своїх виступах науковці відзначали, що стратегічним завданням ядерної енергетики є подовження експлуатаційного ресурсу атомних блоків понад проектні строки та говорили про величезну відповідальність, яка лягає на тих керівників підрозділів, яким доведеться ухвалювати відповідні рішення. Втім, на їхню думку, подовження термінів есплуатації АЕС є економічно та технічно реальним і, за розрахунками, здатним забезпечити істотне зменшення витрат, порівняно з нарощуванням нових потужностей. Так, прибуток від подовження дії реактора ВВЕР-1000 на 10 років становитиме понад 5 мільярдів гривень (при витратах 400 млн. грн.), а на 20 років — майже 7 мільярдів гривень (витрати 470 млн. грн.). Крім того, наука має сказати своє слово щодо створення Україною елементів власного ядерного паливного циклу, зокрема, і його заключних елементів — технологій захоронення відпрацьованого ядерного палива та радіоактивних відходів.
В ході обговорення угоди, що укладалася, віце-президент НАНУ Антон Наумовець наголосив на тому, що Академія наук повинна відіграти величезну роль ще й у підготовці кадрів найвищої кваліфікації в цьому напрямі. За його словами, донедавна навіть у славетному Харківському фізико-технічному інституті не було аспірантури. «Україна, — сказав А. Наумовець, — маючи таку потужну атомну енергетику, досі не консолідувала свої зусилля в цьому напрямку». Президент НАНУ Борис Патон так сформулював завдання українських вчених у співпраці з атомниками: «Від слів перейти до діла та дійсно зробити велику справу». Здати ще три атомні блоки, за словами Б.Патона, — «це не просте завдання, і мати потім змогу експортувати електроенергію високої якості — теж дуже складне завдання».
ДО РЕЧІ
На цьому спільному засіданні С. Тулуб вручив президенту НАНУ Борису Євгеновичу Патону встановлену правлінням НАЕК «Енергоатом» почесну відзнаку за пуск нових ядерних енергоблоків.
