Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Доброзичливе втручання

Iноземні лідери підтримують американських кандидатів
2 листопада, 2004 - 00:00
ЗАКЛИКИ ЗЗОВНІ НАВРЯД ЧИ ВПЛИВАЮТЬ НА ВИБІР ГРОМАДЯН США. ОДНАК ДЕЯКІ ЛІДЕРИ, ЯКІ ВДАЛИСЯ ДО НЕПРЯМОЇ АГІТАЦІЇ, ПОСТАЛИ ПЕРЕД ШКВАЛОМ КРИТИКИ У СВОЇХ КРАЇНАХ / ФОТО РЕЙТЕР

Президент Росії Володимир Путін любить президента Буша, північнокорейський диктатор Кім Чен Ір схиляється до демократичного кандидата Джона Керрі, а президент Зімбабве Роберт Мугабе не вбачає нічого, гідного любові, в жодному з американських кандидатів у президенти. Вони не зможуть проголосувати у вівторок, але напрочуд багато світових лідерів відійшли від традиційної у таких випадках позиції нейтралітету та висловили свої уподобання стосовно майбутніх президентських виборів у США.

Незважаючи на заяву Керрі на самому початку кампанії, що глави багатьох країни говорили йому, що хочуть бачити його переможцем, чинний президент зберігає свої позиції в неформальному опитуванні колег по цеху. «Ми сподіваємося і віримо, що наступним президентом буде знову Буш», — сказав минулого тижня журналістам італійський прем’єр-міністр Сильвіо Берлусконі, який завжди підтримував США у війні з Іраком. Путін був категорично проти війни в Іраку, але тепер і він каже, що поразка Буша була б поразкою міжнародної боротьби з тероризмом. «Міжнародний тероризм ставить своїм завданням не допустити переобрання Буша на другий термін, — сказав Путін 18 жовтня на саміті в Таджикистані. — Якщо він програє вибори, терористи святкуватимуть перемогу».

Буш міг би навіть виграти за результатом приватного опитування лідерів групи індустріальних країн «великої вісімки» — у його таборі Берлусконі, Путін, прем’єр-міністр Японії Дзюн’їтіро Коїдзумі, а прем’єр-міністр Великої Британії Тоні Блер — найвірніший союзник Буша у війні в Іраку — поки утримується від публічного висловлювання своїх уподобань. Лідери інших країн G 8 — Франції, Німеччини й Канади — не схвалюють ключових елементів міжнародної політики Буша, але жоден із них не зайшов настільки далеко, щоб відкрито висловлювати підтримку Керрі.

Коїдзумі, який викликав обурення широкої громадськості Японії, відправивши японські війська до Іраку, сказав цього місяця: «Я не хочу втручатися у вибори в іншій країні, але я хотів би, щоб президент Буш продовжував обіймати цю посаду, бо він мій близький друг». Іноземні лідери, як правило, вважають за краще триматися осторонь від виборчих справ іноземних держав — як через міркування звичайних дипломатичних норм, так і з тієї причини, що їм треба потім працювати з президентом, якого оберуть, хоч би хто ним виявився. Цього року велика кількість лідерів прямо висловлює свої уподобання.

Однак багато глав держав йдуть на значний ризик, коли підтримують Буша, війну в Іраку або міжнародну війну проти терору, часто всупереч внутрішній опозиції. Перемога Керрі зробить їх політично вразливими. Один із високопоставлених дипломатів мусульманської держави сказав цього літа Washington Times, що лідери багатьох ісламських країн таємно сподіваються, що переможе Буш. «Парадоксальним чином, коли особисто розмовляєш із цими лідерами, виявляється, що багато хто з них підтримує президента Буша, попри все те, що сталося», — сказав нам дипломат, який побажав залишитися невідомим.

Деякі лідери, наприклад президент Венесуели Уго Чавес, обирають Керрі з тієї єдиної причини, що він — не Буш. «Ми не віддаємо переваги жодному з кандидатів, але жодний президент не може бути гіршим, ніж Буш», — сказав популіст Чавес в інтерв’ю арабському каналу Al Jazeera. Іран і Північна Корея, два останні представники «осі зла» за Бушем, надсилають суперечливі сигнали щодо своїх президентських уподобань. Хасан Роухані, який очолює Вищу раду національної безпеки Ірану, сказав минулого тижня у виступі на державному телебаченні: «Ми не хочемо бачити перемогу демократів». Загадковий лідер Північної Кореї Кім Чен Ір здебільшого тримається осторонь від передвиборних перегонів у США, хоча місцева преса зазвичай суворо клеймить режим Буша у найбільш образливих і неприємних виразах. У жорстко контрольованих північнокорейських ЗМІ транслюють при цьому промови Керрі проти війни в Іраку і слова Буша про відмову вести двосторонні переговори з Пхеньяном.

Окремі іноземні лідери, вторячи американським критикам, кажуть, що не бачать жодної різниці між кандидатами. Палестинський лідер Ясір Арафат зазнавав дипломатичного остракізму з боку Буша, але і для Керрі він став мішенню під час його передвиборної кампанії. «Для мене немає жодної різниці, хто з них переможе», — сказав нещодавно Арафат британським репортерам.

The Washington Times, 29 жовтня. Переклад Inopressa.ru
Газета: