Днями Верховна Рада Криму знову звернула увагу на стару проблему незавершеного будівництва, яка давала про себе знати ще в радянські часи. Тоді довгобуди з’являлися через практику вольового розподілу капітальних вкладень по роках без урахування джерел фінансування. Сьогодні ситуація, здавалося б, повинна змінитися. З 1999 року в республіці діє спеціальна регіональна програма зі скорочення «незавершенки», але кількість об’єктів, які будівельники давно не відвідують, усе ще вражає. За даними голови профільної комісії кримського парламенту Анатолія Коцеруби, на півострові понад 1200 об’єктів незавершеного будівництва, причому понад 700 із них — бюджетні. За даними депутата, на їхнє добудування потрібно близько 1,5 мільярда гривень. Утім, кожне відомство називає свою суму. На думку Головного управління капітального будівництва, в республіці 674 незавершених об’єкти, за даними Міністерства архітектури — 464. Немає єдності думок навіть в одному відомстві — Мінекономіки. За одним його документом, у цьому «чорному» списку 428 об’єктів, згідно з іншим — 875. У будь- якому разі в «недобудови» вкладено мільярди гривень, а користі вони не приносять. Більш того, за словами Коцеруби, «сьогодні такі будівництва не охороняються, розкрадаються, вони не законсервовані, документація застаріла, багато з них не будуються понад 10 років».
Голова парламентської комісії пропонує провести інвентаризацію цих об’єктів iз тим щоб визначити ті з них, які потрібно добудовувати за рахунок бюджетних коштів і ввести в експлуатацію наступного року. Однак, за словами спікера кримського парламенту Бориса Дейча, 1,5 мільярда гривень на їхнє добудування ні в республіканському, ані в державному бюджеті немає. Крім того, як відзначив Дейч, керівництво автономії не знає, будівництво яких саме об’єктів слід реанімувати перш за все, і чи буде від цього якийсь ефект. Зате ні в кого немає сумнівів щодо об’єктів, які належить списати. Але туди часто потрапляють чи то з помилки, чи то з недомислу. Так, до списуваних, зокрема, віднесено прибудову до школи в Саках на 640 місць, хоча в неї вже вкладено 1 мільйон 400 тисяч гривень.
Як же виконується названа вище програма?
«Має бути все прозоро. Облік об’єктів і рух щодо них: списання, продаж, введення — все має бути зафіксовано», — сказав на сесії, аналізуючи виконання програми, Дейч. На його думку, «вже давно час було створити інформаційну програму і вести облік незавершених будівництв в електронному вигляді».
Тим часом господарська плутанина в області будівництва пояснюється ще й тим, що в Криму досі не створили єдиний республіканський орган виконавчої влади, до обов’язків якого входило б формування політики щодо об’єктів незавершеного будівництва, які належать автономії. У теорії цим займаються і ГоловУКБ, і Мінекономіки, і Мінархітектури, і Фонд майна, і навіть УКБ Рескомнацу. Але саме ця «багатоукладність» відповідальності й породжує ту ситуацію, коли покинутими будівництвами не займається ніхто. Раніше в уряді цю роботу курирував один із заступників, потім — другий. Тепер — третій. Щоправда, це вже перший віце-прем’єр. Здавалося б, рівень відповідальності за недобудови підвищили. Але й цей керівник зайнятися проблемою системно не може. Адже ні ГоловУКБ, ні УКБ Рескомнацу, ні Мінекономіки підкоряються не йому, а зовсім іншим заступникам.
Тому, мабуть, у Криму досі немає нормативних документів, які б регулювали ставлення до покинених будівництв. Неясні питання власності недобудованого майна і віднесення його до ведення автономії. Внаслідок «майнової плутанини» 83 об’єкти не можуть знайти хазяїна. Так, у селі Кримська Роза під Сімферополем у 2003 році побудували шкільну котельну, але в експлуатацію здати її не змогли...
Шкода недобудов не лише в тому, що вони законсервували без віддачі багатомільйонні кошти, але також і в тому, що щороку з завидною регулярністю на їхнє добудування виділяються все нові гроші. У результаті капітальні вкладення не концентруються, а знову й знову розпилюються на безліч об’єктів. Практика показує, що в довгобуди потрапляє практично половина будівництв! За даними Дейча, у 2003 році до плану розподілу капітальних вкладень було включено 63 нові об’єкти. 32 з них уже цього року залишилися без фінансування і зависли як нові «незавершенці»! І одразу ж розпочато фінансування 53 нових об’єктів. Якщо збережеться колишня тенденція, то можна передбачити, що незабаром на півострові з’явиться понад 25 недобудов. Механізм їхнього самовідтворення запущено на повну потужність.
Провиною цьому, вважає глава кримського парламенту, нераціональний підхід до витрачання капвкладень. У 2002 році почали будувати лінію газопроводу від села Токарєво до села Шубіно (Кіровський район) кошторисною вартістю 3,4 мільйона гривень. Спочатку було профінансовано 1,1 мільйона гривень, але з минулого року на будівництво не направлено жодної копійки. Труби ржавіють, а понад мільйон гривень не дають ніякої віддачі. А у 2000 році почали будувати газопровід до села Комарівки (Красногвардійський район) вартістю 0,6 мільйона гривень. Використали 0,2 мільйона і зупинилися. Без води залишаються жителі села Кирпичне під Сімферополем, де в 2002 році почали будувати 1,35 км водоводу.
«Проблема незавершеного будівництва багато років чомусь живе ніби сама по собі й не звертає жодної уваги на активність чиновників. Складається враження, що всі зацікавлені сторони зайняли позицію добродушного споглядання та очікування, коли проблема сама собою зникне. Життя показує — ні, не зникне», — констатує глава парламенту. А його колеги доручили кримському уряду до 1 грудня розібратися з кожним із незавершених будівництв. До 1 січня майбутнього року уряд має намір усі недобудови розподілити за трьома списками. Одні мають бути приватизованими наступного року, і вже нові власники будуть їх добудовувати. Інші отримають статус комунальної власності. До третього списку потраплять неперспективні та суспільно небезпечні об’єкти, які доведеться демонтувати.
