Винайти вічний двигун — ще не означає отримати від нього прибуток. Українські вчені ведуть безліч цікавих розробок, проте, згідно з даними аналітичного бюро Economist Intelligence Unit, опублікованими на сайті washprofile.org, за інноваційним індексом Україна перебуває на 38-му місці зі ста країн світу. «Індекс інновацій» характеризує рівень взаємодії науки та бізнесу, а також швидкість впровадження наукових розробок в економіку. За цим показником світовими лідерами є США, Тайвань, Фінляндія, Швеція та Японія. На пострадянському просторі пальму першості з цього критерію втримує Латвія (26-те місце), Росія на 34-му місці.
За кількістю отриманих патентів лідирує Японія — в 2001 році вона отримала їх майже 124 тисячі. Слідом ідуть США (понад 83 тис.) і Південна Корея (34 тис.). Водночас, за даними Державного департаменту інтелектуальної власності, в Україні за період із 1992 року до сьогодні всього видано близько 129 тисяч охоронних документів. Показово, що з них 72 тисячі 858 стосувалися лише перереєстрації авторських свідоцтв. 3026 патентів було видано на корисні моделі, 9376 — на промислові зразки. «Найпрогресивнішими» галузями, як стверджують у Державному департаменті, традиційно стають фармацевтична, харчова та хімічна.
Не є таємницею, що українській науці заважає розвиватися насамперед низьке фінансування. У Швеції, наприклад, відрахування на науку становлять 3,6% від ВВП, у Фінляндії — 3,4%, в Ісландії — 3,1%. А в Україні — 1,7%. «Найближчим часом світ поділиться на тих, хто зможе розвивати науку, і відповідно, тих, кому це не під силу, — розповідає доктор біологічних наук, академік Віталій Кордюм. — Останні житимуть, але при цьому лише плавитимуть сталь або сіятимуть хліб». Зі слів В. Кордюма, вклади в науку — справа довготривала, а українці люблять, умовно кажучи, вкласти гроші вранці, а прибуток отримати вже увечері. Для того, щоб наука приносила прибуток, має бути розвинена інфраструктура. «Якщо ви, наприклад, хочете виготовити новий лікарський засіб, треба, щоб якась компанія взялася перетворити його на товар, — пояснює академік. — Але такий бізнес поки що нікого в Україні не цікавить — у нас дуже багато інших можливостей заробити гроші, швидко та легко», — переконаний В. Кордюм.
Фінансова проблема прямо пов’язана з кадровою, мається на увазі горезвісний «відплив інтелекту». Талановитим українським вченим постійно пропонують робочi місця за кордоном. Далеко не завжди вони погоджуються, і більшість, як розповідає В. Кордюм, вважає за краще змиритися з зарплатою і все ж працювати на благо батьківщини. А змиритися з відсутністю потрібної техніки виявляється набагато складніше. «Я багато знаю вчених, які дуже не хотіли виїжджати, але їм довелося це зробити», — зазначає академік. Умови роботи — це нова техніка, а нова техніка — це гроші, і гроші чималі. Західні вчені іноді намагаються подарувати українським колегам обладнання, яке там вже вважається морально застарілим. Такий науково-технічний «секонд-хенд». Але й таку «операцію» досить складно провернути — для того, щоб апаратуру пропустили через митницю, треба заплатити податок і зібрати немислиму кількість паперів. Ще одна проблема в придбанні техніки — відсутність сертифікації. Навіть якщо вчені матимуть намір купити техніку за кордоном, її доведеться довго та не безплатно сертифікувати...
Проблема фінансування, на думку вчених, пов’язана з тим, що українське суспільство неуважно ставиться до науки. Не є таємницею, що наші громадяни схильні більше вірити знахаркам і «екстрасенсам», аніж кваліфікованим лікарям. Це притому, що Україна має великий науковий потенціал у галузі медицини. Як розповідає віце-президент АМНУ Леонід Розенфельд, цього потенціалу цілком вистачить для того, щоб вивести галузь на вищий рівень. Із 1993 року по 1999-й включно спостерігалася дуже висока винахідницька активність у медицині — лише в системі Академії медичних наук було запатентовано 602 винаходи, а в період із 2000-го по 2003 рік отримано вже 887 патентів. Із запатентованих досягнень — система діагностики найраніших стадій передраку сечового міхура. Ще один проект, що дуже зацікавив світову спільноту, — вивчення взаємодії мінеральної й органічної тканин. Це досягнення космічної біології. Річ у тому, що коли людина довго перебуває в космосі, мінерали з її кісток «виходять», що, зрозуміло, не найкраще позначається на здоров’ї людини. Можливістю профілактики цього явища зацікавилося NASA, не кажучи вже про Національне космічне агентство.
Словом, можна припустити, що порох у порохівницях ще залишився. А експерти стверджують, що українські вчені — одні з найталановитіших у світі, що дозволить нам забезпечити країну необхідним для процвітання науковим потенціалом. Залишилося найменше — збільшити фінансування. До речі, проект бюджету-2005 передбачає підвищення державного фінансування науки на 40%.
