Перша реакція всіх, хто дізнається, що в Торі відпав язик, така: «А як вона їсть?» Але Торі абсолютно самостійна. Більше того, вона виконує всі належні собаці обов’язки, тобто завжди на сторожі та дзвінким голосочком оповіщає, що хтось наближається до будинку. Крім того, втрата язика на голос не вплинула. Торі залишилася такою ж грайливою, моторною та скандальною. Спочатку Торі годували з соски, потім з ложки. Тепер вона їсть сама. Нижньою щелепою, як лопатою, підхоплює страву, закидає догори голову та ковтає. Нещодавно в неї навіть народились цуценята. Звичайно, вони нормальні, адже без’язикість — це наслідок чи то жорстокості, чи то недбальства. Ветеринари вказали на хімічну речовину: Торі отруїлась. Спочатку вона, після чергової самостійної прогулянки на вулиці, перестала їсти, а коли язик почорнів, відмовилася навіть від води. Торі рятували до останнього. Та й тепер у її господарів не виникає думки зробити собаці ін’єкцію. «Торі не просто член нашої родини, вона частина нас і нашого будинку, — каже Ірина, господарка Торі.
