17 жовтня у Театрі російської драми ім. Лесі Українки уперше відбудуться гастролі Російського театру США і Канади ім. Л. Варпаховського (Монреаль, Канада).
Гості з далекого зарубіжжя познайомлять нашу публіку з комедією «Сімейна вечеря». Виставу поставив Григорій Зіскін. У головній ролі виступить чудова актриса Олена СОЛОВЕЙ. Без перебільшення її візит в Україну (16 жовтня виставу побачать глядачі Дніпропетровська), та ще у ролі театральної прими можна назвати сенсаційним.
Народна артистка Росії Олена Соловей знялася у 50 фільмах, багато з яких увійшли до золотого фонду радянського кіно. Можна назвати лише кілька стрічок, що принесли актрисі всенародну любов: «Раба кохання», «Кілька днів із життя Обломова», «Нескінчена п’єса для механічного піаніно», «Вам і не снилося», «Життя Клима Самгіна», «Шукайте жінку»... Ставши зіркою, найбільш стильна і вишукано-ніжна актриса радянського екрана кинула все і поїхала до Америки. Заради дітей. У 1996 році вона в останнє з’явилася на екрані, зігравши роль відомої балерини початку минулого століття Ольги Спесивцевої у художньо-документальному фільмі Майї Маркель «Грація XX століття». І ось зустріч з Оленою Соловей як театральною примою. Вона виступить у складі цікавого колективу — єдиного російського Театру США і Канади ім. Леоніда Варпаховського.
Ім’я Л. В. Варпаховського (1908— 1976), учня В.Е. Мейєрхольда, вписано у золотий фонд вітчизняного сценічного мистецтва: вистави, поставлені ним у різні роки у найкращих театрах Москви і Києва, сьогодні вважаються класичними. Леонід Вікторович вніс величезний вклад у розвиток театральної культури. Продовжувачами його традицій є діти — дочка Ганна, яка стала актрисою, і прийомний син Григорій Зіскін, який обрав за прикладом вітчима професію режисера. На початку 80-х Зіскін разом з сім’єю емігрував до Канади. Осів у Монреалі. Викладав російську літературу і драматургію в університеті, ставив вистави зі студентами театральних факультетів, працював з професійними трупами, виступав з лекціями. У 1994 році, залишивши сцену Московського театру ім. К.С. Станіславського, до Монреаля переїхала Ганна. Тоді виникла ідея створення театру. Вирішено було дати йому ім’я Л. В. Варпаховського. Це була данина пам’яті батькові і знак вірності його творчим заповітам, його особливій театральній естетиці, що передбачала суворий відбір драматургічного матеріалу, його яскраве режисерське втілення і високу відповідальність актора перед публікою. Сьогодні в афіші Театру ім. Л. Варпаховського 10 вистав. Він виступає з гастролями у різних країнах і скрізь його супроводжує великий глядацький успіх.
П’єса Камолетті «Happy Birthday» (Російський театр США і Канади ім. Л. Варпаховського грає її під назвою «Сімейна вечеря») — це класична комедія ситуацій. У ній шість персонажів, є іскрометна інтрига. Герої настільки заплуталися у комедійних перипетіях, що не розуміють одне одного і тому вимушені грати по кілька ролей. Це справжня французька п’єса, Як зазначає одна з героїнь, «так багато коханців», що самі персонажі перестають розуміти, хто чий коханець. Вистава насичена чисто французьким гумором. Адже тільки французи можуть створювати подібного роду п’єси, не опускаючись до вульгарності і залишаючись у рамках пристойності, балансують на грані, не шокуючи глядачів. Вистава йде під супровід гомеричного реготу та аплодисменти. Ситуація на сцені створюється досить кумедна і незвичайна, що дозволяє режисеру і акторам створювати яскраве театральне дійство.
Спонсор гастролей — чай «Принцеса Нурі».
