Авторські роботи київської лялькарки Катерини Петрик відомі далеко за межами України. Та й на українського поціновувача мистецтва ті справляють неабияке враження. Однак більшість робіт все ж знаходяться у приватних колекціях світу: Канаді, Франції, Італії.
— Страшенно тішуся з того, що роблю, — говорить Катерина, — тішуся, що здібна втілювати свої сни у реальність і ділитися ними. Часто мене запитують, як я створюю свої казкові роботи. Всім відповідаю однаково: все, що бачу прекрасного, акумулюю в собі... Так вони й з'являються.
Насправді історія ляльки дуже довга. І не завжди вона була настільки гарною, наскільки є сьогодні. Проте з її примітивними праобразами, згадати хоча б ляльку-мотанку, насправді теж мало що конкуруватиме. Зрештою, кожна лялька, а тим паче авторська, незвичайна. Та й факт, як і в нашому випадку, виконання тільки в одному примірнику, додає неабиякої ваги. «У важкі моменти вони мене зігрівають, — зізнається авторка, — самі згадки про них вже якось окрилюють. Сподіваюся, так буде і з вами».
То що ж насправді такого оригінального у творіннях Катрусі? По-перше, виходячи з власних спостережень, це феноменальна схожість більшості облич з самим майстром. А по- друге, незавуальоване тяжіння до поєднання реального і водночас незвичного для сприйняття.
Кожна з ляльок зі своїм внутрішнім світом. У кожній є живе серце, яке чогось там собі, і не тільки собі, бажає. І як підтвердження останнього — «Ангел». Тут майже метрова, одягнена у блакитне лялька молить про щось. Молить, здавалося б, про те, що наразі є невмолимим: «Люди, будьте хорошими, будете добрими одне до одного...» Однак не все ж так погано у житті, оскільки є щастя і любов. Відтак усілякі життєві несподіванки у будь-яких проявах — прекрасні.
Кожна лялька й кожна найдрібніша деталь її одягу та прикрас зроблена руками Катерини Петрик. Вони такі ж різні й такі ж незвичайні, як сама авторка. Проте чи не найбільш україністичною роботою стала «Українська мадонна» — засмучена жінка у національному одязі з не менш національним синочком-немовлям у відкритому для споглядання животі. У ямках її напівзігнутих рук яблука: зелене і червоне. Пальці поволі розсотують клубок, очевидно з проблемами... Хто їх колись вирішить, і чи вирішить взагалі?
Насправді кожна лялька має свій вік. Одна, скажімо «Балерина в білому», досі мрійлива та безтурботна, тому що юна — на вигляд років сімнадцять. (Зовсім як у «Вишенці» Ліни Костенко. — Авт. ) «Балерина в рожевому» вже має трохи суму в очах, хоча досі залишається у розквіті сил. А от їхні колежанки у блакитній і зеленій сукнях зовсім старі. «Коли я роблю ляльку, — коментує роботи майстер, — то ніколи не думаю, скільки їй має бути років, — п'ятнадцять чи тридцять. Я хочу відтворити якісь конкретні враження, й саме це роблю. Ляльки, як люди, можуть бути різного віку. Скажімо, коли мене надихає весна, то робота вийде свіжа, окрилена. Контрастом до неї, звісно ж, стане осінь — більш стримана, зосередженіша».
Не менш сегментовані порами року і нинішні Катрусині новації — капелюшки. І хоча ці дещо призабуті модою головні убори авторка створила для того, аби якось розважити подружок, ті викликали неабиякий інтерес і в самих відвідувачів — примірюванням останніх захопилися навіть чоловіки. Очікується, що до 12 жовтня, часу закриття виставки «Бал ляльок», відбудеться і своєрідний аукціон. І якщо лялькарка й сама не знає, скільки насправді коштують і за скільки продають у галереях її ляльки, то про ціну капелюшків вона заявила досить упевнено: «Хоч у процесі торгів ціна лотів може значно зрости, проте думаю починати з 50 гривень». Тому модницям Києва радимо заощаджувати вже зараз, оскільки вироби дійсно того варті.
Наразі ж Катерина Петрик саме вступає до американської Академії лялькарів — найвищої мистецької сходинки — до якої входить близько ста найкращих майстрів з усього світу. І хоч перший тур українка пройшла, відбірні іспити триватимуть ще два роки.
А тим часом наближається грудень і... Міжнародне лялькове шоу, яке цього року відбудеться у Москві. Київська лялькарка вже має персональне запрошення на цю грандіозну подію. Більше того, планується і ціла низка спільних семінарів з австрійськими, американськими та німецькими колегами. Однак найбільше Катруся радіє, що її, як іноземця, на Різдво повезуть до Кремля і в «Большой»...
