23 вересня
У придорожньому сільському кафе за «общепитовським» столиком сиділи троє сільських дядьків які майже не в’язали лика...
— Михайловичу! — раптом голосно озвався один із них. — Ми скільки випили?
Його товариш намагався щось сказати, але не зміг. Третій взагалі був непритомний.
— Та мені все одно! — знов заговорив перший.
Він рішуче потягнувся рукою до пляшки, що стояла посеред одноразових стаканчиків і тарілочок, але не розрахував свого руху, вдаривши пляшку, й вона різко перекинулася. У наступну мить відразу три руки з трьох боків міцно обхопили підступну посудину й поставили її у вертикальне положення. Але це героїчне зусилля виявилось даремним: пляшка уже була порожня...
А лише в кількох десятках метрів від цієї забігайлівки жителі села зібралися на зустріч із кандидатом у президенти України. Вони прийшли на сільський майдан, щоб послухати відомого політика та зробити свідомий вибір. І їх важко буде купити ста грамами горілки за 50 метрів від виборчої дільниці в доленосний для країни день...
...Через годину селяни не поспiшаючи розходилися з мітингу, а вслід їм з підсилювача лунали слова пісні у виконанні Софії Ротару: «Одна калина за селом, одна родина за столом...»
Одна?
