Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Включили. Поки що працює

8 вересня, 2004 - 00:00
ФОТО МИКОЛИ ЛАЗАРЕНКА / «День»

У перший день шостої сесії Верховної Ради четвертого скликання, що урочисто відкрилася вчора, народні обранці вирішили починати роботу поступово: ранкове засідання тривало всього дві з половиною години. До повноцінної законодавчої праці візьмуться сьогоднi, а у вівторок обмежилися привітаннями, напутніми промовами і прийняттям деяких постанов, у тому числі затвердженням порядку денного сесії. Щоб виконати взяті зобов’язання (план нараховує понад тисячу законопроектів), депутатам доведеться буквально «ішачити», опрацьовуючи по 25 питань щодня. Проте практика свідчить, що понад 10—12 законопроектів за пленарний день подужати ніяк не вдається. Уже не вперше депутати самі собі встановлюють нереальну планку.

Ще одним учорашнім рішенням депутатського корпусу стало створення тимчасової спеціальної комісії з питань моніторингу реалізації законодавства про вибори президента України. До нового об’єднання ввійдуть по одному представнику від депутатських груп і фракцій, міністерств внутрішніх справ і юстиції, Генеральної прокуратури, Верховного суду, СБУ, Держкомітету з питань теле- і радіомовлення, ЦВК. Рішення про створення комісії, яку очолив Володимир Литвин, провели лише з другої спроби. Одні депутати вбачають у цьому гарантії роботи ВР «незалежно від політичної погоди», інші вважають рішення незаконним, позбавленим юридичної бази.

Водночас усі згодні з тим, що хід виборчої кампанії не може не позначитися на продуктивності вищого законодавчого органу. Перетворити Раду на оплот миру та стабільності в своїй вступній промові закликав спікер Володимир Литвин. До речі, його спіч був єдиним «напутнім». Присутній у залі прем’єр-міністр Віктор Янукович на трибуну не підіймався, а Віктор Ющенко, який нібито мав намір виступити, на перше засідання взагалі не з’явився. Віктор Андрійович, очевидно, сподівається взяти реванш сьогодні: роботу вирішено розпочати з виступів лідерів парламентських груп і фракцій. А Віктор Федорович, за висловленою в спілкуванні з журналістами думкою Леоніда Кравчука, все, що вважатиме потрібним, «може сказати на плановому засіданні Кабміну», яке також відбудеться сьогодні. У парламентських кулуарах мовчазність глави уряду коментували по-різному. Одні припускали, що він не захотів звертатися до депутатів на тлі свисту та улюлюкання, якими опозиція у властивій їй манері зустріла його появу в залі; інші резонно припускали, що виступ прем’єра-кандидата зачепив би інших учасників перегонів, які не мають такої можливості. До речі, майже половина з 26 кандидатів на посаду президента запрошення спікера на урочисте відкриття сесії проігнорувала — в призначений день і годину до будівлі під скляним куполом не з’явилася.

Промова Володимира Литвина була, як завжди, афористичною, пафосною, сповненою «потаємних значень» і завуальованих натяків. Володимир Михайлович вірний раніше прийнятій тактиці балансування над «сутичкою», тому послідовно зробив кілька реверансів у бік опозиції, уряду і, власне, Президента. Першу він похвалив за підтримку демократичного іміджу України в світі, другому подякував за ефективний розвиток економіки, а главі держави — за «забезпечення політичної стабільності». Усіх разом закликав «не робити різких рухів» («для того, хто стоїть вище, смикання неприпустиме»), а працювати над прийняттям законів, насамперед — бюджету. Про необхідність проведення реформи згадав побіжно. Тих, хто вкотре чекав «самовизначення» Литвина щодо проблеми трансформації моделі влади, спіткало розчарування. Пізніше, в коментарі «Дню» ендепіст Олег Зарубінський висловив упевненість у тому, що напередодні підсумкового голосування спікер розділить позицію більшості парламентаріїв. Якою буде ця позиція і хто зіграє роль «більшості», поки що невідомо. Як невідомі і терміни цього волевиявлення. Конституційний Суд ще не схвалив законопроект №4180, що пройшов перше читання в червні. Експерти вважають, що «час Ч» для політреформи настане між першим і другим туром виборів, коли окреслиться фаворит перегонів. Проте самі народні обранці схо дяться на необхідності голосувати не пізніше, ніж наприкінці вересня. «Інакше це загрожує новими політичними спекуляціями», — пояснив «Дню» один із членів конституційної ком ісії. Степан Гавриш у свою чергу бадьоро сказав, що триста голосів «є вже сьогодні», проте ніхто з опитаних «Днем» парламентаріїв його оптимізму не розділив. За різними прогнозами, бракує від 20 до 25 голосів...

Але шоста сесія ВР, напевно, запам’ятається не лише політреформою. Повинні, зокрема, розглядати подання Генпрокуратури про позбавлення депутатського імунітету Юлії Тимошенко, крім того, осінь — традиційно бюджетна пора. Депутати від «Нашої України» заздалегідь попередили, що бюджет-2005 «валитимуть» усіма підручними засобами. Практика парламентських протистоянь показала, що засобів цих, до речі, вельми радикальних, опозиція має предостатньо. Може, саме тому під час літнього ремонту сесійного залу, який обійшовся в 40 мільйонів гривень, робочі місця опозиціонерів остаточно сепарували від крісел «більшовиків»... До речі, нові крісла цілком відповідають усім депутатським запитам: вони стали широкими та зручними. (Нагадаємо, що раніше спеціальну «посадку» організовували лише для могутніх Олександра Волкова та Юхима Звягільського.) Крім іншого, депутатські столи обладнали Інтернетом, а в залі та кулуарах замінили килими. Президію помітно підняли й обшили деревом. Також, до речі, з метою безпеки. Відтепер «очманілим ручкам» парламентських бешкетників буде важкувато дотягнутися до жаданого спікерського мікрофона. Помітні зміни сталися й у гостьовій ложі.

Утім поки що опозиція поводиться мирно. Ми налаштовані на конструктивну роботу, проте не виключаємо варіантів вимушеного блокування з окремих питань, — говорять «нашоукраїнці». У перший сесійний день із загальної депутатської маси їх виділяли лише яскраво-оранжеві стрічки, приколені до лацканів піджаків брошкою у вигляді підкови з окличним знаком усередині.

Ксенія ВАСИЛЕНКО, «День»
Газета: