4 вересня
Надвечір’я. У дворику за гастрономом зібралась купка наркоманів. Раптом, наче з-під землі, у кількох метрах з’являються два міліціонери з патрульно-постової служби... «Нари» швиденько скидають компромат: шприц із «ширкою» і пакетик «травки».
«Пепеесники» підходять ближче й бачать на землі «речдоки».
— Це чиє? — запитує один із міліціонерів.
— Не знаємо. Не наше, — різноголосим хором відповідають хлопці.
— Та не бійтесь, пацани, чого ви «морозитесь», — продовжує старший сержант, піднявши шприц і пакетик. — Я не збираюся вас «в’язати».
Але наркомани очужіло мовчать.
— Так! — рішуче говорить «пепеесник». — Якщо даєте «червонець», отримаєте «ширку»!
Хлопці секунду вагаються, потім із чиєїсь кишені видобувається зім’ята десятка...
— Ну ось і поладили! — задоволено говорить старший сержант. — Ну а «план» я, мабуть, собі візьму... Гарний «планчик», пацани?
«Пепеесники» повільно йдуть. Наркомани чекають, поки вони зникнуть із виду, й беруться за своє...
