Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Сенаторські знаки

Оновлення двосторонніх відносин — життєво необхідне
20 серпня, 2004 - 00:00
ГЛАВА ДЕЛЕГАЦІЇ АМЕРИКАНСЬКИХ СЕНАТОРІВ ДЖОН МАККЕЙН ЗАЯВИВ, ЩО «ЗА ВИБОРАМИ В УКРАЇНІ УВАЖНО СТЕЖИТИМУТЬ НЕ ЛИШЕ В США, А Й У ВСЬОМУ СВІТІ» / ФОТО МИКОЛИ ЛАЗАРЕНКА / «День»

Висновки українських експертів про те, що саме нинішня виборча кампанiя в Україні приверне найбільшу за часи незалежності увагу міжнародного співтовариства, частково підтверджуються. Зокрема, у середу розпочався і триватиме до сьогодні візит американських сенаторів-республіканців на чолі з сенатором Джоном МакКейном. Вони зустрінуться з Президентом Леонідом Кучмою, прем’єр-міністром і кандидатом на президентство Віктором Януковичем, з іншими високопосадовцями й політиками. Керівник делегації сенатор МакКейн пояснив мету візиту делегації двома пунктами: по- перше, занепокоєння тим, як пройдуть президентські вибори в Україні, і бажання висловити подяку керівництву й народу України за участь країни в операції в Іраку.

Делегація американських сенаторів приїхала не на чиєсь приватне запрошення, зазначив її керівник сенатор МакКейн, а в результаті співпраці між урядовими органами двох країн. Члени делегації також із самого початку зазначили, що їхні погляди не відображають поглядів американського уряду (правлячою в США, однак, є Республіканська партія) і що вони поки що не є експертами з питань виборів в Україні. Варто, однак, згадати, що не так давно Сенат США ухвалив із цього питання резолюцію, в якій містився заклик до чесних президентських виборів. Реакцією з боку українського керівництва поки що були заяви Януковича і його офіційних представників, що він планує перемогти в чесній боротьбі, заяви з боку керівників Центрвиборчкому (сенатори, до речі, зустрічалися з головою ЦВК Ківаловим), що вибори будуть максимально чесними й прозорими, і заяви про те, що складається враження: якщо не переможе представник опозиції, то вибори не будуть визнані демократичними.

Що може статися, якщо українські вибори дійсно не будуть визнанi демократичними? На початку року, під час міжнародної конференції в Києві екс-держсекретар США Мадлен Олбрайт заявляла про можливість «розумних санкцій», в тому числі — невидачі віз певним особам, замороження закордонних рахунків тощо. Сенатори-республіканці вважають, що з Україною до такого, як зменшення іноземних інвестицій, неможливість вступу країни до міжнародних організацій, санкцій ООН не дійде. Прогнозувати ж, що може статися в такому випадку, вони відмовляються. Сенатор МакКейн заявляє тільки, що поправка Джексона-Веніка (поправка до Торгового акту, яка забороняла торговельні преференції стосовно СРСР через те, що Москва не дозволяла єврейської еміграції) має бути скасована «як релікт холодної війни» і що з приводу того, чи визнавати Голодомор геноцидом, у Сенаті все ще точаться дискусії. Сенатор Сунуну говорив, що Україна має продемонструвати імідж країни з чесною політикою, щоб мати змогу вступити до міжнародних чи регіональних організацій з торгівлі та оборони. Під цими евфемізмами виступають СОТ і НАТО.

Зустріч делегації сенаторів з пресою відбувалася напередодні її візиту до Криму. Тому, дійсно, сказати заздалегідь не лише про месиджі, але й про можливі кроки американського істеблішменту вони не могли практично нічого. Леонід Кучма прийме делегацію сенаторів США після своєї чергової, тільки за літо третьої зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним. Який, схоже, дійсно прагне мати високу ставку не лише в українських виборах, але в Україні в цілому. Американські сенатори не вказували, чи обговорюватимуть вони такі нещодавно чутливі питання, як «реверс» трубопроводу Одеса-Броди, редакційні зміни Воєнної доктрини, «особливість» європейської інтеграції по-українськи і незрозумілу координацію між Україною і Росією щодо вступу до СОТ.

Зведення всіх проблем сьогодення лише до того, хто і в який спосіб переможе на виборах, що стало головною ознакою українсько-американських контактів останніх років, звучить вже надто просто. Можна лише припустити, що для республіканської адміністрації США, попри всю специфічність ставлення президента Буша до України, остаточна «втрата» України була б зовсім небажаною з огляду на цілком реальну можливість поразки на виборах. Саме цим, можливо, й пояснюється те, що різноманітні американські делегації стали ближче до виборів (в Україні — 31 жовтня, в США — 2 листопада) все частішими гостями в Києві. Проблема ж у тому, що незалежно від того, хто саме переможе на президентських виборах і в Україні, і в США, радикальне оновлення політики двосторонніх відносин виглядає просто життєво необхідним. Хоча б для того, щоб уникнути в майбутньому повторення варіантів з «касетним» і «кольчужним» скандалами. Про це говорять поки що лише експерти.

Віктор ЗАМ’ЯТІН, «День»
Газета: