Опозиція обвинувачує уряд України в дешевому розпродажі держмайна напередодні призначених на 31 жовтня виборів президента. Вона побоюється, що кошти витратять на разові соціальні виплати для підвищення рейтингу кандидата від влади, викликавши згодом сплеск інфляції. З цієї ж причини не рекомендує українському уряду скеровувати кошти від приватизації на соціальні виплати й Міжнародний валютний фонд. Як вважає старший постійний представник МВФ в Україні Лоренцо Фільюолі, фінансування українським урядом соціальних витрат за рахунок коштів від приватизації провокує зростання роздрібних цін в Україні та в перспективі призведе до бюджетного дисбалансу. За його даними, на рахунках уряду України сконцентровано приблизно 15 млрд. гривень і «вливання цих грошей в економіку в умовах її 14-відсоткового зростання не може не створювати додаткового інфляційного тиску». Отже, міжнародні фінансові організації, які, за великим рахунком, дуже далекі від соціальних проблем українського суспільства, виступили проти команди Віктора Януковича, яка переконує країну в тому, що її економічна політика буде завтра такою ж успішною, як і сьогодні.
Голова Фонду держмайна Михайло Чечетов ніколи не приховував своєї приналежності до команди прем’єр-міністра, хоча в будь-якому випадку зрозуміло, що інакше він би і не займав таку відповідальну, особливо в період президентських передвиборних перегонів, посаду. А в середу, на черговій своїй прес- конференції, головний приватизатор, котрий не приховує також і намірів залишитися в тій самій команді й після виборів, і навіть цілком упевнений у тому, що саме так і буде, постав перед журналістами в дещо незвичній ролі.
Використовуючи явні успіхи приватизації (схоже, обіцяні 13 мільярдів гривень надходжень від продажу держпідприємств до кінця року таки будуть у бюджеті), Михайло Васильович зробив помітні успіхи в мистецтві полеміки, не лише відбиваючись і від внутрішніх, і від зовнішніх критиків, а й раз по раз переходячи в масований ідеологічний наступ. «Підступи» міжнародних банкірів він пояснив тим, що ніхто у світі не хоче посилення країни, яка перебуває на підйомі. Оголошуючи основну тезу свого спічу, він застеріг окремих українських політиків, які, «з огляду на внутрішню кон’юнктуру та вузькі корпоративні інтереси, намагаються припинити економічне зростання України і в результаті можуть опинитися «під колесами історії», які їх «просто зімнуть».
Словом, не за посадою, а, як кажуть, за фактом (пригадаймо, що владу не просять, а беруть) Чечетов узяв на себе роль ідеолога та пропагандиста не дуже балакучої команди прем’єра-кандидата. І при цьому намагався провести головну лінію її стратегії — агітувати не стільки словами, скільки справами. Чи може хоч трохи грамотний оратор обійтися без слів і навіть образів? На них Чечетов не скупився, хоч і ловив час від часу іронічні усмішки столичних журналістів. Але в Чечетова інший стиль. «Я вельми переконаний, що могутня команда Віктора Януковича успішно, з високо піднятою головою пройде через 31 жовтня (дата проведення виборів президента) і, розправивши свої широкі могутні плечі, поведе країну до нових економічних висот», — стверджував він.
При цьому Чечетов не заперечував, що такий разовий приватизаційний «дощ», як цього року, — це погано. Але пояснював: погано тому, що не зуміли розгорнути приватизацію ще п’ять-шість років тому. І тоді мали б сьогодні інші показники, і «не дивилися б у хвіст Польщі» та іншим постсоціалістичним країнам, які пішли далеко вперед, до Європи. Разом із тим, головний продавець й охоронець держмайна вже не вперше говорив про те, що саме цього року Україна проходить пік приватизації, і надалі нічого подібного не можна планувати, оскільки, крім забороненого ПЕКу й залізниць, для приватизації залишилися лише невеликі підприємства. На майбутній рік, зі слів Чечетова, вже узгоджено обсяг приватизаційних надходжень до бюджету — 2,1 мільярда гривень. А що далі? За які кошти житиме країна?
На це запитання він також має не просто відповідь, а й позитивну програму, що, очевидно, є своєрідним коротким анонсом економічної програми улюбленого кандидата, який заявив напередодні про можливу амністію капіталів і детінізацію економіки шляхом лібералізації податкової політики. Але відправним пунктом для подальшого розвитку економіки Чечетов усе ж вважає нинішні додаткові приватизаційні вливання, які він після ще однієї корекції бюджету пропонує скерувати на інноваційну складову урядової програми. На його думку, саме успіхи приватизації, а також стабільний економічний розвиток країни найближчим часом перетворять Україну на інвестиційну Мекку, закладуть основу для розширеного самовідтворення. При цьому, зі слів Чечетова, вирішать ще одну важливу проблему — диверсифікації притоку іноземного капіталу.
