Донедавна студенти мали нагоду порадіти — мінімальну стипендію підняли з сорока гривень до ста. Але сюрпризи бувають не лише приємними — з початку навчального року майже все київські студгуртожитки подорожчають. І причиною тому послугувало... саме підвищення мінімальної стипендії.
Уся справа в тому, що, згідно з положенням Міністерства освіти, місячна плата за гуртожиток не може перевищувати місячної стипендії. Тобто, якщо раніше гуртожитки не могли претендувати більше ніж на 40 гривень на місяць, то тепер вони мають формальне право «розкуркулювати» студентів на 1200 гривень на рік. Сказати достеменно, чи мають намір вони це робити — ще складно. Подорожчання виявилося таємницею, вкритою відпустками керівництва студмістечок і скромністю їхніх товаришів по службі. Але, як «по секрету» розповіли «Дню» в адміністраціях різних студмістечок, підвищення буде. А наскільки подорожчає благо «життя гуртом», стане відомо 25 — 26 серпня, коли вийдуть офіційні інструкції. Начальник фінансового департаменту Міністерства освіти Петро Куликов стверджує, що про таке подорожчання він ще нічого не чув, і для того, щоб його здійснити, гуртожитку мають надати вагомі причини. Такою причиною може слугувати, наприклад, підвищення цін на комунальні послуги.
У педагогічному університеті ім. Драгоманова, де оплату мають намір підвищити з 27 до 50 гривень на місяць, розповіли, що такі кроки покликані насамперед підвищити якість життя самих студентів. Наприклад, цього року через борги в гуртожитках відключили воду.
Звісно, ця проблема зачепить лише іногородніх студентів. І не всіх — адже поселитися в гуртожиток не так легко. Знаючи про дефіцит місць, завбачливі мами приїжджають заздалегідь, днів на десять раніше, ніж сказали в приймальній комісії. Не є таємницею й те, що нерідко «коменданти» в гуртожитках встановлюють свою додаткову таксу за поселення.
Крім того, як відомо, в гуртожитку можна «тепленько» влаштуватися, навіть не маючи студентського квитка. Часто можна почути скаргу студента на те, що в його гуртожитку живуть чужі люди, іноді це декілька студентів із приватних вищих навчальних закладів, а іноді — цілі сім’ї китайців: мама, батько, бабуся та п’ятеро дітей. Водночас в адміністраціях студмістечок стверджують, що «лівих» людей немає і бути не може саме тому, що місць і так не вистачає студентам. І повідомляють, що селять насамперед сиріт, напівсиріт і дітей із багатодітних сімей.
Проблема перенаселення гуртожитків справді існує. Часто вона породжується збільшенням наборів — із п’ятого курсу випускають 80 осіб, а на перший вступають 215. Місць бракує в КПІ, в Національному лінгвістичному університеті, Педагогічному, на багатьох факультетах КНУ ім. Т. Шевченка, в Києво-Могилянській академії. В останньому випадку проблема відчувається особливо гостро.
Цей університет має два гуртожитки — один на Троєщині, що вміщає в себе лише малу дещицю студентів, а інший — у Ворзелі. Як розповіла другокурсниця Анастасія, студентам, які мешкають у передмісті, доводиться вставати о п’ятій ранку, щоб потрапити на пари о дев’ятій. За такого режиму, природно, багато хто віддає перевагу оренді квартир. У результаті гуртожиток на Троєщині — вершина мрій усіх іногородніх студентів «Могилянки», і його називають «Раєм». Утім, не тільки тому, що туди дуже важко поселитися, — на одному з його балконів навіть зроблено напис «РАЙ». У цьому гуртожитку також мають намір підіймати ціни на проживання, отже, життя в раю подорожчає.
Сьогодні деякі приймальні комісії вже перестали повідомляти, що їхні вищі навчальні заклади надають гуртожитки іногороднім студентам. Інші, навпаки, виселяють п’ятий курс. Але все ж попит на гуртожитки перевищує пропозицію — це відзначають і в ВНЗ, і в Міністерстві освіти. Отже, за можливість передати свою стипендію до скарбниці альма-матер ще доведеться поборотися. Утім, студенти не проти поборотися й за старі розцінки на проживання — деякі з них готові до студентського страйку.
