Територіальне відділення Антимонопольного комітету України по місту Києву підготувало для розгляду Київрадою проект рішення про створення комунального підприємства із накопичення та реалізації пального для столичного транспорту. Пропонується також ввести в столиці систему реєстрації власників АЗС. Тервідділення АМК по Києву проводить постійний моніторинг цінової ситуації, аналіз угод на предмет виявлення антиконкурентних дій. За результатами моніторингу виявлено, що в 24 суб’єктів господарювання ціни на бензин одночасно підвищувалися та знижувалися, причому жоден із них не зміг обгрунтувати такі цінові коливання, що, на думку тервідділення, свідчить про узгоджені дії різних суб’єктів із встановлення цін на нафтопродукти.
Тим часом інший контролюючий орган — Рахункова палата, дійшла висновку, що в Києві виявилося під загрозою забезпечення стабільного й якісного теплопостачання. Такого висновку Рахункова палата дійшла після перевірки використання позики Міжнародного банку реконструкції та розвитку на реалізацію Проекту реабілітації й розширення централізованого теплопостачання столиці. Як повідомляє прес- служба Палати, встановлено, що проект, відповідальність за впровадження якого покладена на «Київенерго», не було виконано у встановлені терміни. За 5 років, визначених для реалізації проекту, не виконано в повному обсязі жодне із завдань; із шести промислових об’єктів доведено до готовності лише один. «Київенерго» та Мінфін не повністю та неефективно використали кошти позики МБРР, отримані під держгарантії, які стали основним джерелом фінансування проекту. Протягом 5 років із $200 млн., передбачених позикою, освоєно лише $34,4 млн. (17%). Використання коштів позики тривало надзвичайно повільно, що не відповідало проектним і бюджетним розрахункам та призвело до додаткових витрат на сплату комісійних майже на $1,2 млн. (понад 6 млн. грн.). Так, перший контракт на поставку обладнання «Київенерго» уклав через 10 місяців після підписання угоди про позику. Подібні організаційні затримки призвели до фінансових втрат невиробничого характеру в сумі $341 тис. (1,8 млн. грн.) через необхідність платити комісійні за виділені, але своєчасно не використані кошти позики.
Рахункова палата висловлює стурбованість щодо невизначеності подальшої долі проекту й управління його реалізацією у зв’язку зі створенням «Енергетичної компанії України» та передачею до її статутного фонду всього держпакета акцій «Київенерго», а також у зв’язку з передачею пакета акцій, що належав київській владі, до статутного фонду новоствореної комунальної компанії «Київенерго Холдинг».
