Зона вільної торгівлі залишається пріоритетною проблемою у відносинах Києва та Москви. Початок цього тижня може залишити вельми помітний слід в україно-російських відносинах. У понеділок у Лівадійському палаці (м. Ялта, Крим) відбулася зустріч президентів України та Росії Леоніда Кучми й Володимира Путіна. Спочатку президенти обговорювали проблеми українсько-російських відносин сам на сам у Каміннiй залі палацу, а потім перейшли до Білої зали, де задали тон бізнес-форуму ділових кіл обох країн.
СКЛАДИ СТОРІН
Бізнес-середовище для президентів підібрали з величезною ретельністю, і лише склад його може свідчити про перспективні напрями, в яких, згідно з президентськими розкладами, повинні просуватися й зміцнюватися економічні відносини країн-партнерів. До участі в форумі з української сторони було запрошено генерального директора виробничого об’єднання «Південний машинобудівний завод імені Макарова» (Дніпропетровськ) Юрія Алексєєва, президента холдингової компанії ЗАТ «Систем Кепітал Менеджмент» (Донецьк) Ріната Ахметова, президента ЗАТ КБ «Приватбанк» Геннадія Боголюбова, гендиректора ВАТ «Мотор-Січ» В’ячеслава Богуслаєва, голову правління НАК «Нафтогаз України» Юрія Бойка, голову правління ДАК «Хліб України» Віктора Бондаренка, голову наглядової ради АППБ «Аваль» Олександра Деркача, голову правління групи компаній «Приват» Ігоря Коломойського, президента ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання імені Фрунзе» Володимира Лук’яненка, народного депутата, почесного президента НПІГ «Інтерпайп» Віктора Пінчука, народного депутата, голову правління ЗАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» Георгія Скудара, народного депутата, почесного президента АТ «ФК «Динамо (Київ)» Георгія Суркіса, голову ради директорів корпорації «Індустріальний союз Донбасу» Сергія Таруту, засновника компанії «Металургійний центр» Едуарда Шифріна, народного депутата, голову правління ВАТ «Концерн Стирол» Миколу Янковського, народного депутата, почесного президента АКІБ «Укрсиббанк» Олександра Ярославського.
Російська сторона виставила такий склад своїх бізнесменів: президент ВАТ «Альфа- банк» Петро Авен, президент ВАТ «Лукойл» Вадим Алекперов, голова ради директорів компаній «Базовий елемент» та «РУСАЛ» Олег Дерипаска, голова ради директорів АФК «Система» Володимир Євтушенков, президент-голова правління ВАТ «Зовнішторгбанк» Андрій Костін, заступник голови комітету Держдуми Федеральних зборів Росії у справах СНД та зв’язків із співвітчизниками Олександр Лебедєв, голова правління РАТ «Газпром» Олексій Міллер, гендиректор ВАТ «Татнафта» Шафагат Тахаутдінов.
ІНФОРМАЦІЙНА БАЗА
До зустрічі ретельно підбирали економічну статистику. Митний комітет Росії проголосив, що торгово-економічна співпраця РФ i України протягом останніх півтора року відрізняється позитивною динамікою. Зовнішньоторговельний обіг РФ i України в 2003 році становив $12 млрд., збільшившись на 32,2% порівняно з 2002 роком. Російський експорт у цей період виріс більше ніж на 29% і становив $7,6 млрд., імпорт на 37,2% — до $4,4 млрд. Високі темпи зростання товарообігу в 2003 році дозволили Україні переміститися з традиційного 4 — 5 місця на третє серед основних торгових партнерів Росії.
Зовнішньоторговельний оборот Росії з Україною в січні — травні 2004 року становив $5,9 млрд., збільшившись порівняно з січнем — травнем 2003 року на 37,8%. Російський експорт зріс на 33,4% і досяг $3,7 млрд., а імпорт — майже на 46% і становив близько $2,2 млрд. Щоправда, структура експортно-імпортних операцій між Росією та Україною протягом останніх півтора року практично не змінюється. Основними товарами російського експорту в першому кварталі поточного року, як і впродовж попередніх років, були сира нафта та природний газ, які становлять понад половину всього експорту Росії до України. Проте російська митниця констатує також зростання частки машин, обладнання та транспортних засобів у експорті Росії до України, а також в імпорті з України до Росії. У січні — травні 2004 року частка цієї продукції в російському експорті становила 16,7%, а в імпорті з України — 37,6%. Але хоча російський показник зростання майже вдвічі нижчий за український, у вартісному значенні російські поставки набагато перевищують українські.
БАЖАНА ЗОНА
Природно, це насамперед не задовольняє українську сторону. Виступаючи на зустрічі із «вершками» ділового світу обох країн, Президент України Леонід Кучма знову й знову наголошував, що першочерговим завданням в економічному співробітництві з Росією є формування повноцінної зони вільної торгівлі без вилучень й обмежень. «У цьому питанні важлива як політична воля керівників держав, так і готовність ділових кіл усіляко сприяти його (цього питання) вирішенню», — сказав Л. Кучма. Зі слів українського Президента, насамперед треба усунути чинні обмеження у взаємній торгівлі. «Одним із першочергових кроків, який сприятиме цьому, є підписання угоди про принципи стягування непрямих податків у взаємній торгівлі, а також протокол про поетапне скасування вилучень із режиму вільної торгівлі», — відзначив український Президент.
ЄДИНИЙ ПРОСТІР
Говорячи переважно про двосторонні відносини, сторони, утім, чимало уваги приділили й інтеграційним процесам у СНД. Так, Л. Кучма зазначав: «Єдиний економічний простір дає колосальні можливості, і, дай Боже, щоб ми їх використали як слід». На його думку, у вересні в Астані обов’язково приймуть перші рішення, які будуть спрямовані на вирішення практичних питань, що стосуються реалізації потенціалу ЄЕП. У зв’язку з цим Президент відзначив, що виробники країн ЄЕП повинні шукати свою «нішу» в конкурентній боротьбі. «Найголовніше — якими ми хочемо бути: використовувати руки чи розум, і бути нарівні», — додав він, наголосивши на необхідності розвитку високих технологій.
Прем’єр-міністр України Віктор Янукович, який брав участь у роботі бізнес-форуму, не лише просив президентів України та Росії підтримати ініціативу урядів двох країн із тим, щоб до кінця нинішнього року ухвалити закони, що спрощують торгово-економічну співпрацю, та дякував за попередню підтримку урядів, а й спробував отримати щось конкретне. Звертаючись до учасників зустрічі, В. Янукович попросив їх розглянути питання поставок паливно-мастильних матеріалів, нафти та газу. «Це питання є одним із провідних у відносинах між Україною та Росією», — сказав він. Зі слів В. Януковича, важливим фактом є питання роботи хімічних підприємств, які постачають аміак і хімдобрива.
Російський президент Володимир Путін був сповнений оптимізму та заявляв про намір Росії вийти найближчим часом із українською стороною на серйозні двосторонні економічні домовленості, які потім можуть лягти в основу створення Єдиного економічного простору. Посилаючись на оцінки фахівців двох країн, він повідомив, що до кінця року «зверстають увесь пакет приблизно з 62 угод між чотирма державами, на основі яких надалі формуватимуть ЄЕП». «Але, гадаю, ми з президентом та урядом України ще раніше вийдемо на серйозні рішення в двосторонньому плані, і вони ляжуть в основу побудови ЄЕП», — сказав В. Путін. Він наголосив, що чотири держави, які входять до ЄЕП, — РФ, Білорусь, Україна та Казахстан — «повинні послідовно формувати ЄЕП, оскільки це сприятиме підвищенню ефективності й конкурентоспроможності наших економік». Дещо обережніше висловлювався російський керівник із питання створення зони вільної торгівлі без обмежень і вилучень. Формування зони вільної торгівлі з Україною «в інтересах двох наших країн і народів» В. Путін назвав рівним пріоритетом для Росії, але не розшифрував значення цієї дещо загадкової фрази.
ПРИВАТНИЙ СЕКТОР
Було набагато легше декларувати готовність РФ й України враховувати інтереси приватного бізнесу, опрацьовуючи спільні основні проекти. «Інтереси приватного бізнесу мають бути враховані в обов’язковому порядку під час опрацювання основних проектів нашої торгово-економічної співпраці. Без цього не може обійтися жоден великий почин. Керівництво Росії й України має намір надавати таким проектам політичну й організаційну підтримку», — заявив В. Путін і пояснив, що керівництво двох країн зараховує до пріоритетних спільних проектів співпрацю в сфері військово-промислового комплексу, авіабудівництва, машинобудування, металургії та банківської діяльності. В. Путін також поінформував присутніх, що «російський капітал дав життя багатьом українським проектам, зокрема в сфері телекомунікацій, харчовій промисловості, в авіакосмічній сфері, в роздрібній торгівлі».
ЦІНИ
Але представники українського топ-бізнесу чекали від російського президента не загальних фраз. Одним із головних питань, яке їх цікавило, була необхідність обмеження неухильного підвищення цін на російські енергоносії, що є одним із основних показників, що впливають на конкурентоспроможність українських товарів на світовому ринку. Путіну довелося роз’яснювати українським бізнесменам порядок формування в РФ експортних цін на нафту. У відповідь на їхнє звертання В. Путін погодився «дати доручення уряду РФ пропрацювати зі своєї сторони питання» щодо формування цін на російські енергоносії. Разом із тим він наголосив, що «уряд України повинен знати про чинний у Росії механізм і регулювати це питання на своїй території через відповідні внутрішні інструменти». І навіть поділився досвідом: «Ми вирішуємо їх під час діалогу, шукаємо рішення, які влаштовували б і уряд, і енергетиків», — сказав президент РФ.
УСЕ НАРІЗНО, А ДО СОТ — РАЗОМ?
Переймати український досвід щодо підготовки із вступу до СОТ російський президент, очевидно, не збирається. Набагато краще злегка пригальмувати просування «сусіда». Очевидно, тому Путін закликав керівництво України узгодити графік просування двох країн до членства у Світовій організації торгівлі. «Ми повинні разом оцінити перспективи нашого приєднання до СОТ й узгодити, за можливістю, спільний графік просування до членства в СОТ з урахуванням наших планів щодо створення двосторонньої зони вільної торгівлі». Він вважає, що Росії й Україні необхідно разом «проаналізувати економічну ситуацію в світі та знайти збалансований підхід до участі економік двох країн у системі міжнародних економічних зв’язків». Чи відповідає такий підхід національним інтересам України? Схоже, дух «оптимістичної» етики, що панувала в Лівадійському палаці, не дав можливості українській делегації відповісти на це запитання.
СУПЕРКЛІМАТ
Тим часом російська сторона давала оцінки по повній програмі. Так, голова АФК «Система» Володимир Євтушенков висловив задоволення інвестиційним кліматом в Україні, відзначивши, що певні проблеми в російських компаній зберігаються. «Проблеми є. Але, думаю, що мудрість і воля не дозволять, щоб ми зруйнували наш бізнес». Підприємець визнав, що наявні в російського бізнесу проблеми «вирішувані: на Україні немає таких настроїв, що треба нас задавити, затушувати тощо». «Іншими словами, обстановка робоча, але не без складнощів», — наголосив В. Євтушенков, у принципі задоволений успіхами своєї компанії в Україні. Він нагадав, що два роки тому його компанія придбала «Українські мобільні системи», і протягом минулих двох років вона стала «мобільним зв’язком номер один за кількістю абонентів в Україні, з високою капіталізацією й обігом».
Президент-голова правління ВАТ «Зовнішторгбанк» Росії Андрій Костін повідомив на бізнес-форумі, що на початку жовтня цього року почне працювати «Зовнішторгбанк-Україна». Костін сказав, що «Зовнішторгбанк» розглядає також можливості співпраці з українськими банками — «можливості партнерства, об’єднання, злиття». З його слів, у рамках цієї діяльності банк веде «низку дуже важливих проектів» в Україні, причому деякі з них пов’язані з подальшим фінансуванням великих інвестиційних проектів на території України, включаючи об’єкти приватизації.
НАДІЇ
Велику зацікавленість викликав виступ на зустрічі в Ялті президента нафтової компанії «ЛУКОЙЛ» Вагіта Алекперова. Він поділився з присутніми своїми надіями, що Росія з початку майбутнього року скасує дію податку на додану вартість із експортованої до України російської нафти. «З 1 січня буде вирішено проблему, і податок на додану вартість стягуватимуть із країни призначення, що спростить систему подачі до України нафти», — відзначив В. Алекперов. З його слів, це «зробить прозорішим сам механізм роботи на території України російських компаній». Він наголосив, що таке рішення «дасть можливість кінцевому споживачу відчути це через те, що ціна буде стабільнішою і формула ціни буде зрозуміла та прозора».
Бізнесмени обох країн дійшли згоди стосовно необхідності спільними зусиллями розвивати високі технології. Генеральний директор ВАТ «Мотор- Січ» В’ячеслав Богуслаєв висловився за якнайшвидше створення авіапромислової корпорації в рамках СНД. Він наголосив, що ця корпорація може бути створена з пайовою участю урядів країн СНД за типом європейської корпорації Airbus Industrial.
У свою чергу заступник голови комітету Держдуми РФ у справах СНД і зв’язків із співвітчизниками Олександр Лебедєв повідомив, що до кінця серпня вирішать питання про створення єдиної авіапромислової цивільної транспортної корпорації в Росії. На його думку, нічого не заважає вже в вересні нинішнього року за підтримки президентів України та Росії вирішити питання про створення об’єднаної авіапромислової корпорації з серійного виробництва літаків, зокрема, Ту 96, Ту-204, Ту-214, Ан-148, Ан-70.
ДРУЗІ ТА ВОРОГИ
Найсенсаційнішу заяву на бізнес-форумі зробив Володимир Путін. Він обвинуватив західні країни в спробах перешкодити процесу інтеграції Росії й України. «Об’єднуючись, ми підвищуємо нашу конкурентоспроможність. Це розуміємо не тільки ми, а й серйозні люди, наші партнери за кордоном. Їхня агентура і всередині наших країн, і поза ними всіляко намагається скомпрометувати інтеграцію Росії й України», — заявив російський президент. З його слів, «агентура наших західних партнерів усіляко намагається завдати збитків нашому руху назустріч одне одному».
Але, думається, ніхто не завдає більших збитків співпраці двох країн, як їхні власні дії. Напередодні зустрічі в Ялті об’єднання із виробництва труб (Дніпропетровськ) опублікувало заяву, в якій розцінює порушення Російською Федерацією антидемпінгового розслідування стосовно імпорту труб українського виробництва, як грубий тиск на Україну напередодні переговорів про укладення нової трирічної угоди про регулювання поставок труб із чорних металів. Генеральний директор «Укртрубопрому» Леонід Ксаверчук зазначає, що мета розслідування — примусити Україну підписати нову угоду на невигідних для себе умовах. На думку українських трубних заводів, дії російської сторони йдуть урозріз із процесом економічної інтеграції між двома країнами. При цьому нагадується, що цього року парламенти обох країн ратифікували угоду про створення Єдиного економічного простору (ЄЕП), спрямовану на лібералізацію всіх економічних і торгових бар’єрів між Україною та Росією. А на ділі російські виробники намагаються штучно спорудити ці бар’єри й істотно посилити чинний режим імпорту труб із України, вважає керівник «Укртрубопрому».
Такі настрої, попри численні оптимістичні висловлювання про хід і перспективи будівництва Єдиного економічного простору, характерні й для досить великого прошарку українських платників податків. Відвернути їх від цієї думки здатні лише конкретні кроки, що означають створення зони вільної торгівлі без обмежень і вилучень.
