У рамках проведення Року Польщі в Україні відбулася презентація чергових томів українсько-польської видавничої серії «Польща та Україна у 30—40-х роках ХХ століття. Невідомі документи з архівів спеціальних служб». Презентація проходила у Посольстві Республіки Польща в Україні за участі Надзвичайного та Повноважного Посла Марека Зюлковського та представників спільної українсько-польської робочої групи генерала Володимира Пристайка з українського боку та професора Єнджея Тухольського — з польського.
У вступному слові пан Зюлковський відзначив важливість опублікування таких матеріалів: «Протягом шістдесяти років поляки та українці говорять про спільну історію, не маючи відповідних документів, тому сьогодні існує багато міфів. Ця робота допоможе історикам та публіцистам прийти до порозуміння і визначитися нарешті, що ж насправді відбулося». Робота над видавничою серією розпочалася 10 років тому, коли СБУ та Міністерство внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща визнали за необхідне віднайти та опублікувати актуальні для обох держав і народів документи. Однак остаточна розстановка акцентів та визначення стрижневої ідеї відбулися у 1997 році після виголошення 27 травня спільної заяви президентів України та Польщі. У ній Леонід Кучма та Александр Квасневський зазначили, що найважливішим для вирішення історичних конфліктів є вивчення історичних джерел. За словами пана Пристайка, з огляду на це робоча група вирішила якнайменше коментувати віднайдені документи. Дослідники тільки писали передмови до видань, а право коментувати залишили історикам.
Наразі презентувалися другий і третій том видавничої серії. Перший том «Польське підпілля 1939—1941. Львів—Коломия— Стрий—Золочів» було презентовано ще у 1999 році у Києві та Варшаві. Передмова до нього була написана спільно Леонідом Кучмою та Александром Квасневським. Однак сьогодні навряд чи можна знайти цю книжку в Україні чи Польщі — тема виявилася актуальною, на заваді не стала навіть висока ціна видання. Третій том серії, презентований нині, є логічним продовженням першого. Він має назву «Польське підпілля 1939—1941. Від Волині до Покуття» і повністю присвячений боротьбі, яка точилася у Західній Україні між радянськими органами Держбезпеки та різними угрупованнями польського національно-визвольного підпілля. У книжці представлена добірка невідомих раніше документів НКВС, що розкривають процес ліквідації польських підпільних організацій на території довоєнних Волинського, Львівського, Станіславського (сьогодні Івано-Франківськ) та Тернопільського воєводств. Серед документів — протоколи допитів арештованих діячів Союзу Збройної Боротьби, їхні зізнання та прийняті за справами рішення. Найунікальнішими професор Тухольський назвав протоколи, що стосуються справи 18 дрогобицьких пластунів. У цих документах записано буквально все — як проходило слідство, допит, тортури. Такі детальні описи справді є доволі рідкісними.
Однак актуальнішими на сьогодні видаються матеріали, зібрані у другому томі — «Переселення поляків та українців 1944—1946». 9 вересня минає 60 років від підписання Люблінської угоди про евакуацію українського населення з території Польщі та польських громадян з території УРСР. Ця дата стала трагічною в українсько-польській історії. За Угодою переселення мало бути добровільним, однак насправді склалося інакше. Про те, як ця акція сприяла «справі зміцнення приязні, взаємного розуміння і співпраці» між українцями і поляками, свідчить опір переселенню з боку Армії Крайової та ОУН-УПА. Символом трагічних подій в уяві упорядників видання стало дерево, вирване з корінням, вміщене на обкладинці тому. У книжці опублікованi унікальні документи, що висвітлюють роль спецслужб у реалізації прийнятих політичним керівництвом рішень, український та польський спротив переселенню. Оприлюднення цих документів сприятиме об’єктивному висвітленню подій того часу та, можливо, нарешті покладе край існуванню багатьох домислів та непорозумінь.
За словами пана Пристайка, початковий задум передбачає видання семи томів. Наразі готуються ще два — «Українці і поляки між двома тоталітарними системами в роки Другої світової війни», присвячений трагічним подіям на Волині та Східній Галичині у 1943—1944 роках та «Переселення українців у Польщу 1947 року (акція «Вісла»)». Така плідна співпраця науковців двох країн має на меті не тільки науковий аналіз, але й знищення негативних стереотипів у взаємосприйнятті українців та поляків. Те, що в роботі дослідників, за їхнiми словами, ніколи не виникало суперечностей щодо публікації того чи іншого документа, говорить про можливість порозуміння, незважаючи на суперечливий історичний досвід.
КОМЕНТАР
Юрій ШАПОВАЛ , професор, доктор історичних наук, член спільної польсько-української робочої групи з підготовки видання «Польща та Україна у 30—40-х роках ХХ століття»:
— Цей проект був ініційований у 1995 році. Усе почалося з листа чинного на той час міністра внутрішніх справ Польщі. Він шукав інформацію про долю свого батька. Саме цей лист став для нас імпульсом, і ми вирішили створити таку серію. Це перший прецедент на теренах СНД, коли дві країни на державному рівні почали такий вагомий проект. Особливість його в тому, що ми публікуємо ексклюзивні документи. За винятком, може, кількох, вони ніде досі не друкувалися. Авторський коментар зведено до мінімуму. Ми прагнули дати дослідникам емпіричний матеріал для того, аби вони мали можливість трактувати, давати адекватні оцінки подіям минулого. На мою думку, ці книжки можуть зацікавити не тільки науковців. У польських книгарнях їх швидко розкуповують. Усі три томи також потрапили до центральних бібліотек міста Києва та обласних центрів. У поляків та українців були різні історичні непорозуміння. У цих книжках ми не прагнемо з’ясувати, на чиїй стороні була правда. Натомість намагаємося зрозуміти наші вiдносини на всіх історичних етапах.
