Інфляція у п’яти вимірах
У Києві відбувся семінар «Базова інфляція — оцінки для України і польський досвід», організований Центром соціально-економічних досліджень CASE — Польща, Центром CASE — Україна та Інститутом реформ. У виступах експертів Пшемислава Возняка та Микити Михайличенка було розглянуто концепцію базової інфляції як допоміжного індикатора до традиційного виміру інфляції. Експерти вважають, що індекс цін, що базується на споживчому кошику, є не зовсім досконалим показником інфляції, особливо коли йдеться про невеликі проміжки часу. На їхню думку, ідеальний вимір базової інфляції повинен враховувати довгострокові цінові тенденції і виключати тимчасові зміни цін, спричинені змінами з боку пропозиції. Тому базову інфляцію експерти розглядають як індекс споживчих цін за виключенням так званих «шумів». Як же відсіяти тимчасові стрибки динаміки цін і розробити показник, який був би орієнтиром для прийняття рішень центральним банком? Автори дослідження пропонують п’ять статистичних методів для визначення такої інфляції. На їхню думку, Нацбанку України слід, спираючись на польський досвід, включити індекси базової інфляції до своїх офіційних індикаторів, на яких базується розробка монетарної політики, повідомляє Петро ІЖИК , «День».
Нові виробництва у Рівному
Цікаві інноваційні проекти впроваджуються на рівненському «Газотроні.» Дочірнє підприємство ТОВ «Газотрон-Влтава» освоює випуск широкого модельного ряду котлів, що використовують систему спалювання і техніку німецької фірми «Еко-Терм». Переваги такого котла очевидні: його повністю автоматизовано, і до того ж він може працювати на біопаливі. Першу продукцію очікують у першій декаді липня. Інше дочірнє підприємство ТОВ «Газотрон-Люс» реалізовує проект виробництва компактних енергозберігаючих ламп. Планується використати 12 млн. євро на закупівлю обладнання німецької фірми «High-Lux» та 2 млн. грн. на реконструкцію виробничого корпусу. Рівненські лампи будуть не менш якісними, ніж європейські, і водночас значно дешевшими. Якщо врахувати ще й досить тривалий термін їхньої експлуатації, то нові лампи матимуть попит у споживачів, повідомляє Сергій СТЕПАНИШИН , Рівне.
Понад половину кредитів — у ПЕК
Промінвестбанк (Київ) за 5 місяців поточного року надав підприємствам паливно-енергетичного комплексу 7,7 млрд. грн кредитів, що становить 53,1% всіх кредитних вкладень банку. За даними заступника голови правління банку, директора департаменту паливно-енергетичного комплексу Тамари Шульженко, 2003 року ПІБ надав підприємствам ПЕК кредитів на 14 млрд. грн., або 41,7% всіх кредитних вкладень банку. Значна кредитна підтримка Промінвестбанку дозволила підняти рівень розрахунків на Енергоринку. Якщо 2001 року рівень оплати електроенергії, купленої на оптовому ринку електроенергії (ОРЕ), становив 80,6%, то 2002 року, коли ПІБ став уповноваженим банком ОРЕ, — 89,6%, 2003 року — 93,2%, а в першому кварталі 2004 року — 91,5%.
Інвестиції без перешкод
За станом на 1 травня за весь період існування територій пріоритетного розвитку та вільної економічної зони «Порт Крим» Радою міністрів автономії затверджено 64 інвестиційних проекти загальною вартістю $364,3 млн. За той самий період залучено інвестицій на суму $140,5 млн., із яких $45,7 млн. — іноземні, реалізовано продукції на суму $1,7 млрд., збережено 16,4 тис. робочих місць, повідомляє прес- служба кримського уряду. Позитивне сальдо платежів до бюджету та податкових пільг на 1 травня поточного року становило 33,7 млн. грн.
Термінал «наступає» на море
Одеський морський торговий порт презентував інвестиційний проект «Контейнерний термінал», що реалізовується в ВЕЗ «порто-франко». За словами першого заступника начальника порту Сергія Шостака, за два роки роботи над проектом у нього інвестовано $8 млн. Сьогодні контейнерний термінал порту обслуговує судна, які працюють на 27 найбільших світових судноплавних лініях. Брак території для створення складських площ залишається однією з основних проблем терміналу. Після закінчення передпроектних робіт розпочнеться намивання території. На першому етапі підприємство «забере у моря» 21 га, а на другому — 30 га. За розрахунками фахівців, до 2007 року потужність комплексу досягне 350 тисяч контейнерів на рік. До кінця 2004 року планується довести обсяг переробки контейнерів до 200 тисяч. Минулого року цей показник становив 160 тис. контейнерів, повідомляє Олена АСТРАХОВИЧ , «День».
Великий газовий діаметр
ВАТ «Харцизький трубний завод» 2004 року планує збільшити обсяг виробництва на 10 — 20% у порівнянні з 2003 роком — до 550 тис. тонн, повідомляє Інтерфакс із посиланням на генерального директора заводу Андрія Шишацького. За його словами, 2003 року завод відвантажив 455 тис. тонн труб. Поточного року основний обсяг виробництва припадатиме на труби діаметром 1420 мм — 350 тис. тонн. З цього обсягу труб 95% буде придбано ВАТ «Газпромом», а інші — поставлено до Казахстану, Туркменії та на Близький Схід. А. Шишацький повідомив, що в цей час завод досяг попередньої домовленості про поставки труб із «Газпромом». При цьому він нагадав, що річна квота на поставку до РФ труб великого діаметра на поточний рік становить 230 тис. тонн. Консультації про збільшення поставок труб між Мінекономрозвитку РФ і Мінекономіки України відбулися в червні.
