Минулого тижня представники НАТО ділилися своїм досвідом роботи з українськими військовослужбовцями. Україну відвідали задля цього 23 фахівці з Мобільної навчальної групи школи НАТО в Обермергау (Німеччина) та експерти різних командувань Північноатлантичного альянсу. Вони, зокрема, розповіли про особливості оборонного планування НАТО. Цей захід (його, до речі, включено до Цільового плану Україна—НАТО на поточний рік), проводився в країні вперше і став частиною «виїзної» програми школи Альянсу. Про результати перебування в Україні розповідає директор відділу міжнародного співробітництва школи НАТО в Обермергау полковник італійських ВПС Жан Карло ФОРТУНА.
— Із грудня 2001 року я працюю в школі НАТО, де відповідаю за всі програми екстернату з підготовки підрозділів для мобільних військ. Щороку ми готуємо до 9—10 таких підрозділів. За час викладацької діяльності я разом із своїми колегами по школі відвідали багато країн, зокрема, Грузію, Азербайджан, Узбекистан, Алжир, Грецію, Італію, Сполучені Штати. І ось тепер ми в Україні… Ваші офіцери мають бути добре обізнані в питаннях, які стосуються оборонного планування. Тим більше, що Україна активно інтегрується в НАТО. Тепер я хотів би більш докладно зупинитися на одному з основних аспектів нашого курсу — аспекті взаємодії. Річ у тім, що проведення будь-яких миротворчих операцій не можливе без залучення коаліційних сил. Також надзвичайно важливо, щоб між усіма родами військ — чи то Сухопутні, чи Військово- морські, чи Військово-повітряні сили — спостерігалася абсолютна злагодженість дій. У цьому сенсі школа НАТО в Обермергау — один iз визнаних флагманів серед шкіл НАТО оперативного рівня.
— Коли ви здійснили свій перший візит в Україну?
— У листопаді минулого року. Але за цей час я хочу відзначити, що у вашому війську відбулося дуже багато позитивних змін... Ще до того часу я знав, що Україна — найбільша країна в Європі. Що тут дуже якісна сільськогосподарська продукція і що тут дуже багато вродливих жінок (сміється. — Авт. ). Крім того, як людина військова я знав, що в Україні знаходилося одне з найбільших угруповань колишньої радянської армії.
— Які у вас склалися враження від нинішньої України і її Збройних Сил?
— Україна відіграє надзвичайно важливу роль в підтриманні миру і стабільності в Європі. Україна також розташована найбільш близько до країн Кавказького регіону, що надає їй фундаментальної значущостi у геополітичному сенсі. Що стосується ваших Збройних Сил, то без перебільшення можу сказати, що вони знаходяться у значно кращому стані, ніж армії інших країн колишнього СРСР. Хоча у вас і є певні проблеми з бюджетом армії. Але для країн iз перехідною економікою — це цілком природно. Ще тоді, у листопаді 2003, я отримав дуже велике задоволення від спілкування з вашими офіцерами. Вони справжні професіонали.
— Вони відповідають натівським стандартам?
— Мені здається, що рівень підготовки ваших військових дуже високий. І вони дійсно зацікавлені у тому, аби якнайшвидше інтегруватися в НАТО… Якщо порівнювати стан вашого війська з тим, яким він був ще кілька років тому, то стає очевидним, що кризу ви подолали успішно. І, що дуже важливо, вам вдалося зберегти у військах дисципліну. Якщо хочете, це значно важливіше, ніж бюджетні проблеми, нестача кошів тощо. Адже не буде дисципліни — не буде війська й ніщо йому не допоможе... Мені б справді хотілося мати справу з такими офіцерами, як ваші. Саме тому ми навіть запропонували одному з українських офіцерів місце у школі НАТО. Але остаточне рішення з цього приводу має зробити міністр оборони України.
