З цього приводу в Камерному залі музею «Київська фортеця» пройшов вечір, на якому були присутні музиканти, педагоги, члени дипломатичних місій різних країн, акредитованих в Україні, представники громадськості Києва та інші почесні гості. Перед урочистою частиною тим, хто зібрався, було показано хронікально-документальний фільм про легендарного піаніста Володимира Самійловича Горовиця, записи виступів лауреатів та дипломантів п’яти попередніх конкурсів. На невеликому імпровізованому концерті прозвучала музика Штрауса та Гершвіна, яку виконали В’ячеслав Зубков (переможець другого конкурсу) та Олександр Чорний (лауреат п’ятого «Горовиць-дебюту»).
— Прийняття Конкурсу ім. В. Горовиця до Всесвітньої федерації міжнародних конкурсів (WFIMC) підняло Україну на вищу сходинку музичного Олімпу, — сказав начальник управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини мерії Києва Олександр БИСТРУШКІН. — Одинадцять років тому директор музичного училища ім. Р. Гліера, працюючи в архівах, знайшов унікальні документи про «піаніста Всесвіту» В. Горовиця, які свідчили, що Володимир Самійлович блискуче закінчив Київську консерваторію (у В. Пухальського та Ф. Блумендфельда). Потім у міському архіві знайшлася метрика, яка розставила крапки над «і» про місце та дату народження Горовиця. Виявилося, що «видатний музикант ХХ століття, представник романтичного стилю в музиці, американський піаніст», як його називали критики, наш земляк — киянин. Він народився 1 жовтня 1903 року. У нашому місті пройшло його дитинство та молодість. Саме у Києві він здобув блискучу музичну освіту і лише в середині 20-х років минулого століття Горовиць емігрував спочатку до Європи, а потім до Америки. Своєю віртуозною грою він підкорив слухачів практично всіх континентів.
У 1994 р. було засновано Міжнародний конкурс пам’яті В. Горовиця Київською міськадміністрацією та училищем ім. Р. Гліера. Уже через рік стартував перший музичний форум. Конкурс набував авторитету. Його рейтинг зростав. Він поступово став в один ряд з всесвітньо відомими конкурсами: ім. П. Чайковського (Росія), Королеви Єлизавети (Бельгія), ім. В. Клайберна (США), ім. А. Рубінштейна (Ізраїль). За період проведення п’яти горовицьких конкурсів у них узяло участь понад 550 піаністів (від 9 до 35 років) із 27-ми країн світу.
— Конкурс молодих піаністів пам’яті В. Горовиця набув широкого світового визнання, увійшовши до WFIMC, — не приховував своєї радості Юрій ЗІЛЬБЕРМАН, генеральний директор горовицького конкурсу. — Ми йшли до цієї події з 1996 року. Провівши перший конкурс, спробували стати членом цієї престижної організації. Але Всесвітня федерація має дуже суворі правила і веде дуже жорсткий відбір. Не секрет, музичних конкурсів у світі проводиться тисячі, а до федерації входять лише обрані. Стають учасником WFIMC лише ті конкурси, які перевірені часом, які завоювали міжнародне визнання серед професіоналів, і коли їхня структура та діяльність відповідає всім правилам проведення світових музичних форумів. Важливий навіть зал, у якому проходять змагання. Аналізується, хто входить до журі, відкрито чи закрито доступ, переслідує чи ні конкурс комерційні інтереси. Враховується й те, хто переміг, система оцінок, наскільки об’єктивно працює суддівська команда. Якщо у федерації, після знайомства з усіма документами з’являються якісь запитання або виявляється неточність у проведенні конкурсу, то його у члени федерації не приймуть.
Всесвітню федерацію міжнародних конкурсів (WFIMC) було створено у 1957 р. і за своєю структурою вона схожа з Олімпійським комітетом. Це престижна організація. Сьогодні в її лавах 113 членів. Наш конкурс став 114-м у цьому почесному списку. Діяльність федерації орієнтовано на створення глобальної мережі офіційно визнаних конкурсів та організацій, метою яких є відкриття яскравих і талановитих молодих музикантів, щоб допомогти їм у майбутній професійній кар’єрі. WFIMC займається презентацією музикантів, організовуючи їм інтерв’ю на провідних світових телеканалах, у пресі, на радіо.
По суті, конкурси, які входять до федерації, — це найпрестижніші міжнародні музичні змагання, що мають розгалужені форми діяльності, які допомагають музикантам орієнтуватися в конкурсній ієрархії.
— Ви запалюєте зірки на Конкурсі ім. В. Горовиця. А надалі відстежуєте, як вони світять?
— До речі, це одна з головних вимог WFIMC. Адже якщо у конкурсантів немає концертів, то до федерації не приймають. Враховується й розмір призового фонду. Якщо він символічний, наприклад, 200 доларів, як це є на одному з італійських конкурсів, то ви також не станете членом WFIMC. А у нас переможець у старшій групі отримує 25 тисяч доларів.
З роками конкурс змінюється і видозмінюється. Крім вікових категорій, ми проводимо «Горовиць-дебют», «Літню музичну академію», «Школу виконавської майстерності», гастролі переможців. У 2002 р. наші молодша та середня групи увійшли до Європейської юнацької асоціації. А старша група входить до дорослої Всесвітньої федерації, оскільки, за загальними правилами, до неї приймають учасників з 16 років. Наші лауреати впевнено виступали на найбільших музичних змаганнях, завойовуючи призові місця. Серед них: Гаврилюк, Прощаєв, Колтаков, Холоденко, Уханов, Товстуха, Онищенко та ін. Для мене всі наші лауреати улюблені діти. Дирекція конкурсу проводить не лише музичні змагання, але й стежить за подальшою долею своїх підопічних, залишаючи їх у нашій «орбіті». Ми допомагаємо піаністам організувати концерти, проводити гастролі не лише по Україні, але й за кордоном. У 1995—2004 рр. відбулося понад 230 виступів наших лауреатів у 26 ти країнахсвіту. До 100- річного ювілею В. Горовиця провели міжнародний концертний тур. Наші діти з великим успіхом виступали в залах ООН та ЮНЕСКО. Ось тільки в Південній Америці ще про «горовиценят» не знають. Стало хорошою традицією, щоб наші лауреати виступали на фестивалі «Київські літні музичні вечори».
«Школа виконавської майстерності» діє в період між конкурсами. У ній проводять майстер-класи видатні педагоги та музиканти. У програмі навчання в «Літній музичній академії» пропонуємо своїм слухачам цілий комплекс предметів, які їм знадобляться в подальшій професійній діяльності. Наші «академіки» мають можливість не лише отримувати індивідуальні уроки, грати соло, але й разом з оркестром, камерним ансамблем спробувати себе в ролі концертмейстера. Заняття проходять два тижні. Приймаються всі бажаючі. Ми не робимо обмежень за віком і професійними навичками. Наприклад, «Гра з оркестром» — предмет, якого немає в жодному майстер-класі світу. Подібними заняттями можуть похвалитися лише учні Єврейського музичного центру. З нашою академією співпрацюють: Національний симфонічний оркестр України (диригент Володимир Сіренко), Державний естрадно- симфонічний оркестр України під керівництвом Віктора Здоренка, Симфонічний оркестр Чернігівської філармонії (диригенти: Микола Сукач та Міцунобо Такая).
Я гордий, що почесним гостем нашого вечора є генеральний секретар Jeunesses Musicales International (JMI) Даг Францен. Він представляє найбільшу музичну організацію, яка опікується талановитою молоддю. Ми ведемо переговори про те, щоб Україна вступила і до JMI. Сьогодні її членами є всі великі країни світу. Ставши до лав JMI, дозволить нам більше проводити концертів, брати участь у семінарах, фестивалях тощо.
Наступний великий Конкурс ім. В. Горовиця пройде 2005 року з 14 по 29 квітня, а маленький — цієї осені (з 3 по 7 листопада). У нас маса планів та задумів. Я впевнений, що ми їх обов’язково втілимо в життя.
