Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Звільнення книги

25 червня, 2004 - 00:00


Приємною звісткою для багатьох наших експертів стало відновлення цього тижня пільг з ПДВ для преси та книговидавництва. Також приємно було довідатися, що не лише наші співгромадяни їздять для набуття досвіду за кордон, але й молоді європейці приїжджають з тією ж метою в Україну. Що ще хорошого чи поганого сталося за тиждень, що минає, — у традиційній рубриці «Дня».

Іван АНДРУСЯК, письменник:

— Цими днями мене повністю поглинула Чечня — себто робота над українським перекладом знаменитої книжки Анни Політковської «Друга чеченська». Книжка має з’явитися в київському видавництві «Діокор» до вересневого Форуму видавців. Це надзвичайно важливо, оскільки в нас надміру звикли з будь-якого приводу оглядатися на Росію — а з цієї книжки якраз і зрозуміло, ЯКОЮ є Росія насправді.

Під враженням цих жахів усі «поточні» події — як «позитивні» так і «негативні» — закономірно здавались мені мізерними й неадекватними, так що я навіть несподівано мляво відреагував на довгоочікуване скасування одіозного «азаровського» ПДВ на українську книжку, хоча тут позитив безперечний.

А від чого справді отримав насолоду, так це від нової книжки поета Олеся Ільченка «Аркуші», — автор презентував її цими днями в галереї «Ірена» разом зі своєю виставкою світлин знищеного у 1980-і Києва. Виставка, звичайно, сумна, а поезія дуже глибока, істинна.

Щодо негативів, то перейматися ними — шкода часу. «Дістав» хіба що запруджений міст Патона (у Києві. — Ред. ), але якщо є з собою хороша книжка, то й «пробки» швидко розсмоктуються.

Максим СТРІХА, керівник наукових програм Інституту відкритої політики, доктор фізико-математичних наук:

— Доброю для мене протягом минулого тижня була участь у Міжнародній україністичній конференції, яка завдяки зусиллям професора Дмитра Штогрина вже 23-й раз відбувається в університеті штату Іллінойс (Урбана- Шампейн). Тут зібрався інтелектуальний цвіт української Америки, і сама можливість спілкування з людьми, які ще кілька десятиліть тому вийшли за рамки діаспорних наукових установ і посіли кафедри в провідних університетах США й Канади, важила для мене дуже багато. Приємно було також переконатися, що й серед нової, «четвертої хвилі» української еміграції є безкорисливі ентузіасти, готові працювати в ім’я України.

Натомість прикрим було ще раз усвідомити, наскільки Україна з вини власних еліт змарнувала шанси, які були в неї ще років десять тому. Сьогодні (й про це з тривогою говорилося на конференції) Державний департамент США уже відносить нас не до Європи, а до Євразії — з усіма відповідними наслідками. І провідні науковці української діаспори переконані — без радикальних змін в українській політиці Захід дуже швидко остаточно звикне до того, що Україна є лише сферою стратегічних інтересів Росії.

Валентин ЩЕРБАЧОВ, спортивний коментатор, президент Всесвітньої української спортивної агенції:

— Хорошою звісткою для мене стало те, що я буду одним з тих, хто нестиме олімпійський факел у Києві. Мій відрізок — Львівська площа. Приємно вразило й інше. Перед тим, як розпустити на канікули свій клас спортивних коментаторів, продивився їхні телевізійні матеріали. Більше половини хлопчиків та дівчаток мене дуже порадували: вони, як я помітив, все-таки розуміються на спорті і за два роки навчання вже дійшли до певного рівня майстерності. Можна сказати, що в чомусь вони вже можуть дати фору тим, хто зараз працює на цьому поприщі. І це для мене чи не найприємніша подія тижня. Також приємно, що ми одержали ліцензію на мовлення телерадіокомпанії «Спорт — Україна» — це предтеча спортивного каналу, за який я борюся ось уже десять років. Залишилося дістати гроші — і будемо мати цілодобовий спортивний національний канал.

Олександр ЯРЕМА, голова громадської організації «Християнсько-демократична молодь України»:

— У вівторок відбулася зустріч з двадцятьма молодими європейцями, які приїхали в Україну з різних місць Європи (в основному з країн — членів Євросоюзу) для того, щоб розвивати співпрацю з молодіжними організаціями нашої країни. Цього разу вони приїхали з навчальним візитом, щоб більше дізнатися про Україну та її молодіжний рух, домовитися про співпрацю, тобто вийти вже на двосторонні угоди між молодіжними організаціями Європи та України. Це хороше. Хороше цього тижня стосувалося і подій у Верховній Раді. Нарешті прийняли зміни до бюджету! І особисто для мене дуже приємно, що відновили пільги з ПДВ для преси та книговидавництва. Як на мене, це є неабиякою перемогою. Хорошим можна назвати також те, що нарешті цього тижня прийшло довгоочікуване літо. Погано, що практично в усіх європейських медіа розійшлася інформація, що в Португалії затримано українця за підозрою у вбивстві британського болільника. Для іміджу України це дуже погано. Друге «погано» пов’язане більше з законодавчими процесами. Річ у тому, що найближчим часом ми можемо залишитися без українського вина й українського виноробства. Підвищення акцизів на виробництво вин, як на мене, є дуже невдалим кроком. І третє «погано» — Верховна Рада знову взялася змінювати Конституцію. На мою думку, є багато важливіших питань, зокрема в економічній сфері.

Підготувала Юлія КАЦУН
Газета: 
Рубрика: