Цього тижня багато українців спостерігали за футбольними баталіями «ЄВРО-2004». У той же час в одному з регіонів нашої країни було зроблено ще один маленький крок у бік Європи — за рахунок комп’ютеризації бібліотеки. Детальніше про ці та інші події — у нашій традиційній рубриці «Що хорошого? Що поганого?»
Олександра ТКАЧЕНКО, культуролог:
— Найважливішою подією з усіх, що відбулися минулого тижня, на мій погляд, можна вважати початок чемпіонату Європи з футболу. Довге очікування великого європейського турніру плюс фіналісти європейських клубних кубків, не прогнозовані цього року, обіцяють неабияку інтригу. І хоча нашій збірній знову не вдалося дістатися до фінальної частини турніру, я впевнена, що інтерес до «ЄВРО» в Україні буде, як завжди, високим, і кожен знайде собі «на смак» країну, за яку вболіватиме. На жаль, як і раніше, досить низьким залишається рівень більшості наших коментаторів, особливо представників старої, радянської, школи. Цікаво також, що багато фірм у нашій країні користуються європейським чемпіонатом як приводом для проведення різних акцій, хоча більшість з них не мають безпосереднього відношення до футболу. Ось що значить — хороший комерційний директор.
Людмила СТАСЮК, директор Волинської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олени Пчілки:
— Приємно, що нарешті в нашій бібліотеці було введено нову програму каталогізації бібліотек: ми почали створення електронних каталогів, аналоги яких уже давно існують в інших областях. Готуємося до 155-ї річниці від дня народження письменниці Олени Пчілки, ім’ям якої названа наша бібліотека.
Щодо поганого, то дізналася, що цього року в нашій бібліотеці знову буде прохолодно. Адже грошей на опалення не вистачає; фінансування отримуємо лише для зарплатні співробітникам та придбання — у невеликих обсягах — літератури й періодики. Але ми розуміємо обмежені можливості нашого керівництва, адже наш регіон не може рівнятися, наприклад, з Дніпропетровською областю, яка має на свої потреби мільйони.
І ще одна приємна подія. Свою 75-ту річницю відсвяткував Волинський краєзнавчий музей. У цю структуру входить і Музей волинської ікони, де є унікальна Холмська ікона Богородиці. Ця ікона у дні святкування стала справжнім відкриттям для багатьох людей. Бо в 1944 році вона була вивезена донькою священика Льва Коробчука, народною майстринею Надією Горлицькою, і була знайдена нещодавно. Тому це диво варто побачити.
Марія МАТІОС , письменниця:
— Добре, що останніх півроку я не читаю газет і не дивлюся телевізор, особливо вечірніх новин, повних ненависті до тих, кому вони адресовані. Не дивилася їх і минулого тижня.
Погано, що вже майже середина літа, а городина на дачі — ніби проклята: не росте.
Добре, що дочитала своїх колежанок-письменниць — «Аорту Софіївську» Галини Паламарчук і «Дівчинку на черешні» Теодозії Зарівної. Жінки могли б дати фору чоловічій безладності й лінькуватості. Гадаю, не тільки в літературі.
Погано, що така велика Україна — а єдиного справжнього Чоловіка як не було, так і не передбачається. Але добре, що я можу в цьому помилитися.
Погано, що за шкалою впливовості Вєрка Сердючка і Михайло Поплавський — у другій десятці із «заповітної» сотні найвпливовіших людей в Україні.
Добре, що у цій сотні немає Івана Дзюби і Ліни Костенко. Бо сотня несправжня.
Погано, що ніхто, окрім Глоби, не знає, що буде завтра.
Добре, що у нас гостювала мама і що добра в криниці вода.
Але найкраще те, що в моєму житті є незіпсовані ані часом, ані обставинами люди, і люди непередбачувано добрі, на доброту яких я ніколи не розраховувала. І не тільки минулого тижня.