Такий висновок можна зробити, проаналізувавши дані масштабного дослідження серед старшокласників і студентів (4665 респондентів). Опитування проводили на замовлення Державного інституту проблем сім’ї та молоді на кошти гранта Президента. Результати соціологічного опитування показали, що для 85% українських юнаків і дівчат у життєвих планах на першому місці стоять освіта та кар’єра і лише пізніше — створення сім’ї. Відстрочка у створенні сім’ї та народженні дітей на період після отримання освіти та професійного самоствердження і є переходом до європейської системи життєвих цінностей. 86% опитаних хочуть продовжити освіту: школярі — вступати до вищих навчальних закладів, а студенти — до аспірантури. Ця цифра особливо цікава на тлі результатів аналогічного дослідження в радянському 1983 році — тоді продовжувати вчитися хотіли всього 5%.
Докорінно протилежна ситуація склалася з бажанням молоді займатися малокваліфікованою працею — сьогодні лише 5% юнаків і дівчат мають намір одразу після школи заробляти собі на хліб, тоді як у 1980-х роках таке бажання виявила половина школярів. Також значно вищими були тоді показники охочих раніше одружитися та обзавестися дітьми. На думку володаря гранта Президента для обдарованої молоді Дмитра Дмитрука, освітній бум пов’язаний зі збільшенням різниці між заробітною платою у сфері інтелектуальної праці та фізичної. Якщо раніше після школи можна було «піти в шахтарі» та заробляти більше, ніж співробітник НДІ, то тепер розмір заробітної плати прямо пропорційний рівню інтелекту та престижності диплома. Про це свідчать і спеціальності, які сьогодні обирає для себе молодь — на першому місці за популярністю економісти, а на другому — юристи. Ці спеціальності молоді люди вважають найбільш оплачуваними. Крім того, сьогодні молодь не приховує свого бажання заробляти гроші. Як відзначає заступник директора Державного інституту проблем сім’ї та молоді Ольга Балакірєва, це бажання було завжди, але «завдяки» подвійній моралі радянського зразка, його треба було ретельно приховувати. У результаті часто школяр говорив, що йому потрібна та професія, яка корисна суспільству, намагаючись при цьому влаштуватися якнайвигідніше. А тепер молодь заявляє прямо: спочатку гроші. Іншими словами, в масовій свідомості поступово відбувається «легалізація» фінансового успіху.
Більшість юнаків і дівчат прагнуть переїхати з маленького населеного пункту до міста. Бажання жити в селах продемонстрували лише 4 із 22%, які нині там проживають. Головна причина таких міграційних настроїв — знову ж таки бажання здобути освіту та знайти високооплачувану роботу. Цікаво, що найбільше сільського патріотизму проявили жителі Львівської області, а найбільше любові до великих міст — Київської.
Із проблем впадає у вічі млявий інтерес до «високої» культури. Як показали дослідження, 36% опитаних жодного разу протягом року не були на виставці чи в музеї, 58% — у театрі, 35% — на концерті, 44% — в кінотеатрі, і 11% не прочитали жодної книжки. Зі слів завідувача сектора польових досліджень Інституту сім’ї та молоді Тетяни Бондар, причина цього явища криється не стільки в небажанні молодих людей спілкуватися з прекрасним, скільки в фінансовій недоступності більшості розваг. Наприклад, найдешевший квиток у кіно коштує 10 гривень, а це по кишені аж ніяк не всім.
А що стосується невисокого інтересу до створення сім’ї, то це, на думку фахівців, пов’язане з впливом європейської й американської маскультури. Зразки наслідування українська молодь черпає із західних фільмів, і дівчата не хочуть народжувати дитину раніше, ніж, скажімо, героїні «Беверлі Хіллз». Звідси дещо парадоксальна статистика — для юнаків шлюб і діти виявилися значущішим, ніж для дівчат (9% юнаків і 6% дівчат назвали створення сім’ї головною метою життя.) Водночас спілкування з коханою людиною дуже важливе для 80% представниць слабкої статі та для 67% сильної.
Приємно відзначити, що 66% опитаних погоджуються з тим, що байдужість людини до своєї країни, її історії, культури та мови — це дуже погано. А 51% молоді згоден із тим, що краще бідність у незалежній країні, ніж забезпечене життя в колонії. До речі, 68% 16—17-річних — за вступ України до НАТО.
