Після трагічної смерті президента Чечні Ахмата Кадирова Кремль «сушить голову» над ім’ям наступника на виборах, які відбудуться 29 серпня. Легкої перемоги йому в будь-якому разі не бачити: у передвиборну боротьбу вже вступили авторитетні в республіці лідери, а в цей час Шаміль Басаєв назвав «усіх путіних, і єльциних, і їхніх ставлеників» своїми наступними жертвами.
Тероризм є головним болем, мабуть, усіх сучасних імперій. І якщо всемогутні США разом зі своєю численною армією ось вже 3 роки намагаються знайти коріння терору в Середній Азії, то в Росії джерело небезпеки знаходиться просто на її території. Ось уже десять років Російська Федерація намагається знайти формулу співіснування з маленькою, але дуже гордою кавказькою республікою — Чечнею. В історії цього тривалого конфлікту зустрічаються найрізноманітніші спроби Москви утихомирити непокірну автономію: починаючи з численних мирних переговорів і закінчуючи бомбардуванням столиці республіки Грозного та військових антитерористичних операцій. Однак так само, як американці не можуть знайти невловимого Осаму бен Ладена, Росія ніяк не може утихомирити волелюбних горців.
Уже зовсім недавно, під час, здавалося б, мирної демонстрації 9 травня, Чечня знову нагадала президенту Путіну про своє існування. Як відомо, внаслідок теракту на стадіоні у Грозному загинув президент республіки Ахмат Кадиров. Нагадаємо, що пана Кадирова обрали на цю посаду лише півроку тому. Цікаво, що, залишаючись ставлеником Кремля, він усе ж таки був компромісною фігурою для місцевого населення і федерального центру, забезпечуючи, таким чином, мінімальну стабільність. Однак, як виявилося, ця стабільність цікавила кого завгодно, крім терористів на чолі з «непотоплюваним» Шамілем Басаєвим, який, за даними російських спецслужб, і стоїть за організацією вбивства чеченського президента.
Так чи інакше, теракт вніс серйозну смуту в політичне життя республіки. Розмови про можливого наступника супроводжувалися погрозами терористів організувати майбутньому президенту не менш страшну смерть. На тлі цих чуток деякі російські політики навіть говорили про можливе рішення Володимира Путіна про введення свого прямого правління у Чечні. Однак сам Путін заявляв лише про один «єдино правильний» шлях вирішення цієї проблеми — за допомогою повторних виборів. Внаслідок цього 25 травня чеченські ЗМІ опублікували постанову республіканського виборчкому про призначення на 29 серпня дострокових президентських виборів. Як повідомив секретар виборчкому Чечні Елі Вахітов, заяви від претендентів на президентську посаду виборчком прийматиме до 14 червня, а потім почнеться процес реєстрації кандидатів, який триватиме до 14 липня. А це означає, що вже з цього дня потенційні кандидати у президенти Чечні можуть подавати заяви до виборчої комісії й починати агітаційну кампанію.
Імена трьох претендентів на президентське крісло вже відомі: це колишній глава мінпреси Чечні, а нині безробітний Біслан Гантаміров, заступник повпреда президента у Південному федеральному окрузі Саїд Пешхоєв та міністр внутрішніх справ Чечні Алу Алханов. На останнього, за деякими даними, зробив ставку син покійного президента Рамзан Кадиров. До речі, ситуація з сином покійного Ахмата Кадирова Рамзаном склалася досить-таки цікава. Одразу після смерті батька всі чеченські ЗМІ поширили його заяви про те, що «він починає свою війну з ваххабізмом і тероризмом» і про те, що «він продовжить справу батька». Багато хто вже тоді поспішив спрогнозувати обрання сина на посаду покійного батька. При цьому сам пан Кадиров-молодший, якого після загибелі президента Чечні призначили першим віце-прем’єром уряду республіки, як виявилося, не має права брати участь у виборах: згідно з чеченською конституцією, президентом може бути обраний громадянин Росії не молодше 30 років, а Рамзану Кадирову лише 27 років.
Тепер Кремль має зробити ставку на одного з кандидатів, який повинен одночасно налагодити мирне життя в республіці й залишитися вірним федеральному центру. Адже росіяни вже мають гіркий досвід обрання таких «місцевих» президентів, як Доку Завгаєв або Аслан Масхадов, які вже через рік після свого обрання знову починали підтримувати в республіці сепаратистські настрої, розпалюючи при цьому нові конфлікти. З іншого боку, не влаштовує Москву й варіант «слухняного президента», якого можна було б просто «спустити зверху». Адже в такому разі стабільності в регіоні не зможе гарантувати просто ніхто, а життя самого президента буде весь час в небезпеці від тих самих терактів, які «завершили кар’єру» Ахмата Кадирова. У цьому важкому питанні Кремль поки витримує паузу, хоча, з огляду на правила електоральних перегонів, майбутньому кандидату вже варто б було розгортати свою передвиборну діяльність.
Так чи інакше, з підтримкою федерального центру в головного кандидата з’явиться серйозна база для зростання рейтингу. Адже його висунення відбуватиметься на тлі нещодавнього посмертного обвинувачення двох убитих польових командирів в організації терактів 9 травня. При цьому, незважаючи на присутність явних «темних місць» в офіційній версії причетності двох бойовиків, чеченці вже повірили, що мир в автономії можливий тільки після перемоги над терористами і бойовиками.
На цьому тлі 13 травня сайт чеченських сепаратистів «Кавказ- центр», яким керує відомий Шаміль Басаєв, розмістив лист «моджахедів і амірів Урус-Мартанівського сектору ЗС ЧРІ та ісламського полку», підписаний багатьма легендарними лідерами чеченського опору, в якому бойовики «обурювалися» тим, що уряди різних країн і міжнародні організації «виступили із засудженням акції з фізичної ліквідації... Ахмата Кадирова». «Ми також заявляємо, що всі воєнні злочинці Росії, починаючи з єльциних і путіних і закінчуючи будановими й ульманами, а також окупаційне керівництво у Чечні за всіма божими й міжнародними законами в умовах війни між двома державами є нашими легітимними цілями». Судячи з усього, чеченська проблема ще далека від свого вирішення, і Федеральному центру ще доведеться чимало «посушити голову», вирішуючи питання загибелі десятків російських громадян у маленькій республіці в «мирний» час.
