Якби серед акредитованих у Києві дипломатів проводився конкурс на кшталт «Євробачення», його без сумніву виграли б співробітники Посольства Індонезії. Це вкотре довів організований ними вечір українсько-індонезійської дружби. Захоплення культурою далекої тихоокеанської країни дипломати також передали учням Київської гімназії східних мов №1, студентам педагогічного коледжу ім. К.Д.Ушинського, Київського міжнародного університету, артистам ансамблю «Пролісок». Збільшувати коло прихильників своєї культури індонезійцям допомагає те, що вони добре знаються й на українській музиці, з особливим почуттям виконують наші пісні.
Столична публіка мала змогу переконатися в красоті пісень та танців Індонезії. Їхній ритм та пластичність виконавців захопили зал, а багатство символів у концертних номерах змусили замислитися над тим, що свого часу варто було уважніше читати «Махабхарату» та «Рамаяну» — адже індо-яванська культура становить значний прошарок індонезійського мистецтва. Організатори вечора зуміли поєднати блискуче шоу — з яскравими костюмами, цікавою постановкою номерів — та справжню щирість артистів, яку не замінять жодні сценічні ефекти. Природна чарівність співачки Фефі Дамаянті, танцюристки Стефані Сіахаан (дочки Надзвичайного та Повноважного Посла Індонезії Ремі Р. Сіахаана), артистизм Прабово Хімавана та Нормана Мартіна, надзвичайна пластичність хореографа Посольства Індонезії пана Абділли переконали в тому, що культура далекої країни справді може стати для нас близькою, якщо вона близька серцю самих виконавців.
