Папа Римський про релігійну свободу в Україні
7 травня, приймаючи у Ватикані вірчі грамоти нового посла України, Папа Римський підтримав політику українського уряду щодо забезпечення свободи віросповідання і закликав керівництво України повернути католицькій церкві власність, конфісковану за радянської влади. Понтифік висловився також за «юридичне визначення існуючих Церков» у країні «на основі дійсної рівності між ними». (Так, як це закладено в новий — ще не прийнятий — проект українського Закону про свободу совісті). Римський понтифік підкреслив важливість визнання державою богослов’я як університетської дисципліни. Він сказав також, що підтримує намір України «відчувати себе частиною Європи, встановлювати більш тісні відносини з країнами континенту». У цьому плані Україна, за його словами, «може стати важливою лабораторією діалогу, розвитку та співпраці з усіма». (Інтерфакс)
РПЦ стурбована становищем канонічної УПЦ
Заступник голови відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського патріархату Всеволод Чаплін, відповідаючи 7 травня на запитання журналістів на брифінгу в Москві, сказав, що «Ситуація в Україні нас дуже турбує». Зокрема, не вирішується питання про будівництво православного собору у Львові, — «там, де на початку 1990-х років греко-католики розгромили цілу православну єпархію. (Інакше кажучи — повернули собі храми, відібрані у 1946 році). Турбує Московський патріархат і явний намір греко-католицького єпископа Любомира Гузара перенести свою кафедру до Києва, ніби надавши їй статусу загальнонаціональної». Особливе здивування він висловив тим, що Католицька церква в Україні веде спільні проекти з розкольниками, а саме з Київським патріархатом, лідера якого було відлучено від Церкви і не визнано жодною з помісних православних церков. Представник Московського патріархату також висловив занепокоєння тим, що, за деякими даними, із Закарпаття в інші частини України переводяться католицькі священики — «католицтво штучно насаджується там, де його ніколи не було. РПЦ буде ставити ці питання перед католицькою стороною». Побоювання представника Московського патріархату багато українців розцінюють як зовнішнє втручання в релігійне життя України. («Мир религий»)
Ізраїльські солдати переходять до іудаїзму
Кількість ізраїльських солдатів, які прийняли іудаїзм минулого року, збільшилася вдвічі порівняно з 2002 роком. Більшість новонавернених іудеїв — вихідці з колишнього Радянського Союзу. Ситуація пов’язана передусім з тим акцентом, який останнім часом робиться урядом на ідеї навернення емігрантів до домінуючої релігії. Кампанія підтримується програмою «Nativ», ініційованою три роки тому у зв’язку зі зростанням кількості новобранців, які приносили клятву вірності Ізраїлю, поклавши руку на Новий завіт. (ENI)
Кардинала Вальтера Каспера (Ватикан) зустрічають у православній Румунії
10 травня президент папської ради у справах сприяння християнській єдності приїхав до Бухареста для зустрічі з патріархом Феоктистом Румунської православної церкви, з румунськими католиками та греко-католиками, а також із представниками уряду країни. Приїзд кардинала Каспера приурочено до п’ятої річниці візиту Іоанна Павла Другого до цієї православної країни. Як відомо, у 2002 році патріарх Феоктист зробив візит у відповідь — приїхав до Рима, де зустрівся з римським понтифіком. Як свідчить преса, Вальтеру Касперу забезпечено дуже теплий прийом з боку румунських православних. (ZENIT News Services)
Вчені знову шукають Ноїв ковчег
У горах Малої Азії, на кордоні Туреччини та Вірменії найближчим часом розпочне роботу експедиція, мета якої — роз’яснення так званої «араратської аномалії», зафіксованої на фотографіях, зроблених із супутників. Кілька разів бачили цей об’єкт також турецькі пілоти. Деякі вчені думають, що експедиція може зробити археологічну «сенсацію століття» — знайти уламки Ноєвого ковчега, які знаходяться там з часів біблійного Всесвітнього потопу.
До складу експедиції входять учені з Туреччини та США, які 15 липня вирушать до «місця дії» — гори Арарат і будуть там займатися пошуками на висоті 4700 метрів. Головне завдання вчених — ідентифікувати об’єкт, зафіксований супутниками. Судячи зі знімків, йдеться про 14-метрову структуру, яку вдалося зняти лише завдяки незвичайному підвищенню температури, що призвело останніми роками до активного танення снігів на великих висотах. Експедицію очолить англійський професор Ахмет Алі Арслан. Він досвідчений альпініст і піднімався на Арарат 40 разів. Професор попереджає решту членів експедиції, що схили Арарату досить складні та небезпечні і вимагають від людини незвичайних як фізичних, так і моральних сил. Вартість експедиції оцінюється у $500 000; необхідні кошти пообіцяв надати бізнесмен-християнин, ірландець, який проживає на Гаваях. Головна мета експедиції — довести, що невідомий об’єкт зроблено людськими руками і може бути ковчегом Ноя. Адже на супутникових фотографіях можна розрізнити навіть колоди, з яких було зроблено ковчег.
Біблія стверджує, що прабатько Ной врятувався в ковчегу зі своїм сімейством і представниками всього живого на землі приблизно за 5800 років до Р.Х., коли стався великий потоп — тоді Середземне море ринуло на північ і утворило те, що сьогодні називається Чорним морем.
Ще одна деталь. Експедиція могла б стартувати й раніше, але цьому противився уряд СРСР, який постійно докоряв США і Туреччині в шпигунстві. З того часу кілька експедицій намагалися знайти загадковий об’єкт, але не змогли. Між тим деякі вчені піддають сумніву саму можливість знайти корабель на такій висоті, як гора Арарат. («Guardian»)
Розгорається конфлікт між Вселенським патріархатом та Елладською (Грецькою) православною церквою
Як відомо, останніми місяцями між двома спорідненими православними церквами — Грецькою та Константинопольською — виникли серйозні протиріччя, пов’язані з поставленням єпископів двох північних єпархій (так звані Нові землі) Греції. Питання про те, хто призначає і затверджує цих єпископів, має довгу історію, і кожна сторона має тут свою правду. Після кількох місяців переговорів і, здавалося б, взаємних поступок виникло несподіване для православного світу загострення. Постановою Синоду Константинопольського патріархату перервано адміністративне та євхаристичне спілкування з Елладською церквою та Архієпископом Афінським Христодулом. Цьому рішенню намагався протистояти тільки архієпископ Димитрій — глава Грецької церкви Америки.
3 травня делегація Константинопольського патріархату прибула до Афін із Стамбула і зустрілася з президентом Республіки Греція Костісом Стефанопулосом та міністром закордонних справ Петросом Молівіатісом. Потім архієреї спілкувалися з лідерами політичних партій. Мета делегації — переконати грецький уряд не ратифікувати сепаратистські рішення, прийняті Елладською церквою щодо самостійного поставлення єпископів. За статутом, це рішення може набрати чинності лише після його ратифікації урядом. (Грецька церква, за старою візантійською традицією, є частиною державної машини країни.) На думку Алеки Папариги, генсека Комуністичної партії Греції, криза у відносинах двох Церков могла би бути меншою, якби Церква була відділена від держави.
Православний світ спостерігає за кризою затамувавши подих, тому що будь-який результат так чи інакше відобразиться на розстановці сил у Вселенському православ’ї. Йдеться головним чином про те, закріпить ця криза міжнародні позиції Вселенського патріарха чи, навпаки, ослабить. А це у свою чергу так чи інакше змінить позиції Московського патріархату. На сьогодні Московський патріархат зберігає повноту спілкування з обома сторонами конфлікту і сподівається, що відносини налагодяться. Щодо українського православ’я, то воно безумовно зацікавлене в тому, щоб посилився вплив Вселенського патріархату — у перспективі це могло б сприяти задовільному вирішенню деяких складних і важливих українських православних проблем. («Православие.Ру.»)
