Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Готуємося до сусідства

21 квітня, 2004 - 00:00

1 травня Україна де-юре і де-факто стане сусідкою Європейського Союзу, саме в цей день до «союзу вугілля та сталі» приєднається 10 нових членів. У зв’язку з цим на Україну лягає велика відповідальність, адже наші західні кордони фактично стануть східними кордонами ЄС. І лише уніфікації законодавчих баз ЄС та України буде недостатньо, необхідне облаштування українських кордонів, у широкому розумінні цього слова, за стандартами європейських країн.

Як відомо, реформування прикордонного відомства України та модернізація системи і технологій охорони кордону розпочалися ще в 2003 році. Державна прикордонна служба не на словах, а на ділі продовжує удосконалювати модель захисту кордону в контексті основних принципів прикордонної політики в Європі. Черговим кроком ДПС на шляху до європейських стандартів у забезпеченні прикордонної безпеки стала міжнародна конференція «Державна прикордонна служба України: крок за кроком до європейських стандартів», у якій, крім представників офіційного Києва, взяли участь керівники правоохоронних відомств та представники посольств країн ЄС і СНД, а також представництва Міжнародної організації міграції в Україні, управління Верховного комісара ООН у справах біженців та Міжнародного центру розвитку міграційної політики. Основна мета цього заходу, як відзначив голова ДПС Микола Литвин, — продемонструвати прикордонним відомствам країн ЄС, міжнародним організаціям той внесок, який робить Україна в систему колективної та прикордонної безпеки Європи. Голова ДПС висловив надію, що представники ЄС виявлять розуміння і виступлять за об’єднання зусиль у протидії транснаціональної злочинності. «Ми очікуємо почути не лише схвалення, але й відверті зауваження, а також конкретні пропозиції щодо облаштування нашого спільного кордону», — сказав Микола Литвин, додавши, що кожна країна повинна бути самодостатньою в питанні облаштування власних кордонів.

Назвавши українських прикордонників авангардом європейської інтеграції нашої держави, заступник міністра закордонних справ Олександр Чалий запропонував учасникам конференції як головний принцип в охороні рубежів країн-учасниць ЄС взяти ідею, згідно з якою новий кордон «об’єднаної Європи» буде розумітися як спільний україно- європейський кордон. Водночас, як стало зрозуміло з виступу заступника міністра, наша виконавча влада має намір керуватися в цих питаннях прагматичними міркуваннями. Олександр Чалий чітко дав зрозуміти представникам ЄС, що «без реальних кроків у спрощенні візового режиму й без допомоги в боротьбі з нелегальною міграцією не буде прогресу на шляху до угоди про реадмісію між Україною та ЄС». На думку народного депутата України, голови оборонного комітету парламенту Георгія Крючкова, співпраця — одна з найважливіших умов у сфері захисту державних кордонів ЄС та України. «Паперова завіса може бути гіршою, ніж залізна», — підкреслив Г. Крючков.

Погоджуючись iз представниками української влади, виконуючий обов’язки голови представництва Європейської Комісії в Україні Стефен Сковманд заявив, що розширення ЄС не повинно призвести до появи нових «вододілів» у Європі. Говорячи про те, що європейське сусідство допоможе Україні на шляху її подальшого зближення з сім’єю європейських країн, Стефен Сковманд заявив: «Ми розуміємо, що це спільний кордон, тому й цілі наші в сфері колективної безпеки спільні». Головним результатом цієї конференції, на думку голови представництва Міжнародної організації міграції в Україні Джеффі Лобовіца є те, що представники 30- ти країн знайшли розуміння й окреслили перспективи подальшої співпраці в питаннях безпеки кордонів. Сама кількість учасників конференції та її рівень свідчать про велике значення цієї міжнародної зустрічі. «Розширення ЄС не буде перешкодою для нормального спілкування простих людей по обидва боки кордону», — завірив Джеффі Лобовіц, за умови, що розширення здійсниться згідно з наміченим планом. Але, певно, це довгострокова перспектива, і необхідний час для адаптації до тих норм та чинників, які якраз і передбачають безболісний перехід до статусу «європейського сусіда». А це вже завдання української влади, яка, як вона сама говорить, не на словах, а на ділі ратує за стратегічний європейський курс України.

Дмитро ЖИРЕНКО
Газета: 
Рубрика: