— Якщо ми кудись ідемо, моя дівчина швидше фарбується, ніж я підбираю краватку, — каже вінниччанин Віталій Головенько.
У нього 150(!) краваток. Проте краваткоманом він себе не називає, до колекціонерів теж не зачисляє. Але без цього чоловічого атрибута почувається, як жінка без помади:
— Я, як голий, якщо на мені немає краватки, — констатує Віталій.
Своєю першою краваткою вважає піонерський галстук. А справжньою — куплену на хмельницькому «секонді» до форми учня юридичного ліцею. Саме там розгорілась пристрасть до краваток. Хоч не хоч, а без неї поріг школи не переступай. А тепер без краватки Віталію хоч на очі не з’являйся.
— Не можу дивитись, якщо у когось із колег на роботі неправильно зав’язана краватка, — дратується він.
Сам уміє зав’язувати двома із трьох існуючих способів і не знає, де навчитись в’язати «метелика». А ще може віддати свою краватку будь-кому, головний критерій, щоб вона була доречною.
— Якось мій колега-юрист мав виступати перед трудовим колективом одного з підприємств Вінниці, а його краватка зовсім не пасувала вбранню. Кажу: «Візьми мою». Помінялись, так він мені її й не повернув. Взагалі-то я багато краваток роздаю, а мені дарують. Свідком на весіллі був, наречена попросила підібрати молодому краватку із моєї колекції. Головне, щоб вона на тон-два була темніша за сорочку, але світлішою за піджак. Мабуть, у мене немає друзів, у яких немає моїх краваток. Одну, таку комічну, з пінгвінами, я подарував знайомому як сувенір, а він її носить до всього, не знімаючи, — сміється Віталій.
Щоправда, є одна, з якою буде важко розлучитись. Бордова. З нею не пов’язано жодних поганих спогадів. Її Віталій пов’язував на зустріч із депутатом Верховної Ради. До місцевих посадовців і на різні ділові заходи й зустрічі ходить у темно-синій.
— Одного разу я побачив у Президента краватку, що мені дуже сподобалась, а потім придбав собі подібну, — розповідає Віталій. Взагалі, я помітив, що все йде від начальника: яка в нього краватка, такі ж намагаються підібрати підлеглі. Особливо це помітно в мерії і в обласній адміністрації. А першим держслужбовцем, звісно, залишається Президент, тому автоматично виходить, що його іміджмейкери диктують моду на краватки усім чиновникам країни. А на бізнесменів, які сидять в офісах, швидше впливає кіно. Більше в нас ніхто постійно краваток не носить. Хіба екстравагантні жінки на кшталт Людмили Добровольської. А шкода, бо жінки ретельніше підбирають одяг, і, якби носили краватки, то будь-які не вдягали б.
