Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Монотеатр Богдана Ступки

Актор вважає за краще грати на сцені, а не в житті
6 квітня, 2004 - 00:00

Учора до нашої редакції завітав непересічний, вельми дорогий не тільки для нас, але, сподіваємося, і для всіх наших читачів гість — видатний вітчизняний театральний и кіноактор, художній керівник Національного драматичного театру імені Івана Франка Богдан Ступка.

Зі Ступкою завжди є про що поговорити. Він є надзвичайно цікавим, щедрим співрозмовником, має свою точку зору на найсуперечливіші явища мистецького, політичного, соціального життя. Ось і наша бесіда виявилася тривалою і змістовною. Ми торкнулися і планів Богдана Сильвестровича як художнього керівника франківців, почули його думки щодо стану справ у сучасному вітчизняному кіно та театрі, обговорили перспективи меценатства в нашій країні, непрості стосунки можновладців та культури, пофантазували на тему відродження барокового шкільного та класичного «корифейського» театрів як елітарного видовища, ідеального для культурницького експорту... «Артисти і політики майже однакові. Одні грають в житті, а другі — на сцені», — вважає Богдан Сильвестрович.

Головне ж — у особі пана Богдана ми побачили людину, яка, попри всі негаразди, вірить у майбутнє вітчизняної сцени, не залежить від кон’юнктурщини та мінливої моди, має сміливість сказати: «Ми мусимо йти трохи попереду глядача». Тобто — має в собі ті якості, яких дуже й дуже зараз не вистачає українським митцям, інтелектуалам, тим, хто прагне іменуватися «елітою».

Втім, наші читачі отримають змогу переконатися в цьому на власні очі. Розмова з Богданом Ступкою буде опублікована у найближчих числах газети.

Дмитро ДЕСЯТЕРИК, «День»
Газета: 
Рубрика: