Конкурс на звання найгіршого ринку міста в Харкові відбувається вперше. Його підсумки підбиватиме комісія з представників міських служб. Призу, навіть втішливого, природно, не буде. «Переможцю», швидше за все, просто доведеться припинити роботу.
Про деталі цієї акції «Дню» розповів начальник Харківського управління споживчого ринку Ігор Терехов:
— Конкурс стартував у листопаді минулого року. У ньому беруть участь усі 64 ринки та торгівельні майданчики Харкова. Конкурсанти розділені на три умовні категорії: дрібні, середні та великі. Серед головних критеріїв оцінки — ефективність. Для цього враховуватимуть обсяг надходжень ринкового збору до бюджету міста з ринку загалом, а також з одного торгівельного місця.
Другим пріоритетом конкурсу є технічний і санітарний стан ринку. Чи є тут вимірювальні прилади, холодильники, камери зберігання товарів? Який вигляд має ринок, що робиться для його реконструкції? У якому стані ветеринарні лабораторії? Чи є скарги на адміністрацію ринку та продавців — на неякісні товари, обважування, обман при розрахунках тощо. Не залишається без уваги й пожежна безпека.
— І скільки на даний момент перевірили ринків?
— Перевірками охоплені всі, а тривають вони постійно. Практикуються раптові «наїзди». Я сам приїжджаю «інкогніто» щотижня на ринки, щоб на власні очі пересвідчитися, якi там справи. До цього приєднуються й засоби масової інформації. Ми хочемо переконати підприємців, які отримали право працювати на ринку, що вони зобов’язані дотримуватися тут порядку і вкладати частку прибутку в покращення умов роботи та підвищення якості обслуговування. Якщо хтось із цим не погоджується, то йому доведеться перекваліфікуватися.
— Чи правда, що «переможця» конкурсу закриють?
— Так, але не в цьому наша мета. Головне — впорядкувати ринки.
— Але, мабуть, найбільший в Україні ринок Барабашова, який не славиться порядком, закрити навряд чи вдасться...
— Так, цей ринок приносить місту чималі доходи. Але якщо він виявиться гіршим, то його закриють. Це категорично. Комісія в нас об’єктивна і враховуватиме всі критерії.
— Як вирішують проблеми, пов’язані з торгівлею на ринках?
— Найближче завдання — заасфальтувати всі відкриті майданчики, покращити підходи для транспорту. Одна з найболючіших проблем — несанкціонована торгівля з рук, із землі. Міська влада виділила 1800 торгівельних місць на міських ринках для торговців дріб’язком. Їм не доведеться платити за послуги ринку. Я думаю, це правильне рішення. Бо з такою торгівлею важко боротися з морального погляду: чи можна забирати таким чином останній шматок у дідусів і бабусь?
— Але ж це не головні перетворення?
— Зараз у місті реалізовується програма перетворення ринків на торгівельно-сервісні комплекси. Завершився її перший етап, спрямований на зміцнення матеріально-технічної бази ринків. На це витратили понад 10 млн. гривень. Завершиться програма в 2007 році. Велику роль у ній відводять адміністрації ринків, яким доведеться зробити істотні інвестиції в свій основний капітал. Торгівельні приміщення мають бути критими та з міцним покриттям. У кожному торгівельному комплексі будуть розміщені сервісні центри. І нинішній конкурс, я вважаю, стане своєрідним стартовим майданчиком до майбутніх перетворень.
— Уже відомо, на яких ринках виявлено найбільше порушень?
— Про це я поки що не говоритиму, щоб не займатися антирекламою. У квітні підбиватимемо підсумки й оголосимо результати конкурсу.
— А що думають про плани міської влади «ринкові» люди — продавці та покупці?
Ірена ГРИДЖАН, продавець косметики:
— Мені не подобається думка про закриття ринку. Думаю, краще буде вжити заходів для запобігання порушенням. Закриють ринок і багато людей втратять роботу. Закриття нічого не вирішить. А перевірки, звісно, потрібні. Коли відчуваєш контроль, то працюєш якісніше. Те, що створюватимуть торгівельно-сервісні комплекси, це добре. Але якщо всі перетворення відбуватимуться за рахунок ринків, тоді з підприємців стягуватимуть більше податків. Чому підприємці повинні платити ще й за ідеї держави? А що держава зробила для підприємців? А покупцям буде, звісно, краще від таких змін. Куди, наприклад, вирішивши купити косметику, піде жінка: до магазину, де дотримуються умов зберігання товару, чи на базар, де цей товар лежав то на сонці, то мерзнув на морозі, якщо при цьому ціни не дуже відрізняються? Звичайно ж, до магазину! Зараз важко працювати на ринку. Багато хто звiльняється. Покупці віддають перевагу супермаркетам. Попит на ринковий товар поменшав. Для працюючих на ринку такі зміни збиткові. Отже, на мою думку, ці перетворення повинні проходити більшою мірою за рахунок держави.
Ольга, покупець:
— Порядок на ринках необхідний, а то кожен похід сюди перетворюється на тортури. Під ногами бруд, вода, потрібно буквально стрибати по дошках, примудряючись при цьому видивитися цікавлячий товар. Усе це потрібно змінювати. Якби не нижчі ціни, ніж у магазинах, ніхто б на ринки не ходив, тим більше на такі брудні й антисанітарні. Але що мене дивує: конкурс триває з листопада, а де ж зміни? Я нічого не бачу. А те, що когось закриють, то іншим не кортітиме.
Дмитро КОВАЛЬ, продавець одягу:
— Конкурс насправді не має сенсу. Ринок Барабашова точно не закриють. І взагалі в кожного ринку є свої господарі, заступники, які не допустять, щоб хтось перекрив їм потік грошей. Адже це годівниця, з якої годуються не тільки підприємці й адміністрація ринку, а й можновладці не одного Харкова. Цапом-відбувайлом стане найслабший і найнезахищеніший ринок. Що стосується перетворення ринків на торгівельні комплекси, то покупці від цього виграють, а ось підприємцям доведеться витратитися та затягти паски.
Сергій Дмитрович, покупець:
— Для покупців буде краще, а для продавців більше турботи та головного болю. Великі ринки не закриють точно — міська влада з власної волі не відмовиться від однієї з найдоходніших статей бюджету. А зміни повинні бути, бо ринки в Харкові стають більшими, а порядку в них — дедалі менше.
КОМЕНТАР БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА
Лаліта КАРТУЗІЯ, приватний підприємець, голова ради Всеукраїнської спілки «Трудова співдружність»:
— Я вважаю неподобством наші ринки в їхньому нинішньому вигляді. Люди там працюють у нелюдських умовах. Дiйсно, ринки слід реорганізовувати, але для цього немає жодної необхідності їх закривати. Це потрібно робити поступово, щоб люди не втратили робочi місця. Така практика, до речі, існує в Севастополі, де міська влада дуже обережно діє стосовно бізнесу. Реконструкція ринків там триває поетапно, і підприємці тільки «ущільнюються» на час будівельних робіт, продовжуючи торгувати. А якщо ринки закривати повністю, то можна зі 100-відсотковою впевненістю сказати, що назад люди вже не повернуться. В оновленому вигляді ринок буде чимось на зразок «Квадрата», місце коштуватиме величезних грошей, тому людям доведеться стояти десь під базаром.