Контрольна комісія парламенту заблокувала спробу внести Херсонський суднобудівний завод до переліку тих, що не підлягають приватизації. Відповідний законопроект ініціював депутат Володимир Демьохін, але його ідею, схоже, не підтримають. Фонд держмайна готується продати підприємство, яке за радянських часів було базовим із забезпечення потреби в судах Чорноморського пароплавства. Зараз завод у боргах та не має обігових коштів на повноцінну роботу. Тим часом, за інформацією з джерел у Мінпромполітики, попередню зацікавленість у купівлі заводу вже виявили грецька, норвезька та казахська компанії.
Головною проблемою майбутньої приватизації Херсонського суднобудівного є його кредиторська заборгованість — 272 мільйони гривень, більша частина якої припадає на «Промінвестбанк». З метою приватизації за розпорядженням Кабміну наприкінці минулого року завод корпоратизували й одразу арештували його акції до погашення боргу перед головним кредитором. Проте в самому банку запевняють, що їм акції не потрібні, і вони просто хочуть, щоб у ході приватизації не забули про їхні інтереси. «Наш банк не хоче управляти промисловим підприємством. Це не наша справа. Ми займаємося кредитуванням і фінансуванням. Херсонському суднобудівному заводу потрібен інвестор, який би навів лад із фінансами підприємства», — сказав на засіданні Комісії заступник голови правління «Промінвестбанку» Сергій Давиденко.
В інвестори заводу якийсь час набивалася корпорація «Укрпромінвест» через підконтрольну «Ленінську кузню», але її пропозиція щодо створення СП із держпакетом майже 30% не влаштувала Кабмін. Отже, сьогодні найімовірнішим сценарієм здається проведення стандартного приватизаційного конкурсу з ціною контрольного пакету акцій близько 20 — 25 мільйонів гривень і зобов’язанням виплатити весь борг перед «Промінвестбанком» за кілька років. Поки завод готуватимуть до приватизації, історію виникнення заборгованості перевірить КРУ. Відповідне доручення дала контрольна комісія парламенту.
Голова контрольної комісії Валентина Семенюк заявила, що передачу стратегічно важливого підприємства в заставу під банківський кредит мав схвалити Кабінет Міністрів. Оскільки такого рішення не було, на думку депутата, необхідно знайти та притягти до відповідальності осіб, причетних до невдалої операції. Вона не виключає, що за підсумками перевірки КРУ цією справою зацікавиться і Генеральна прокуратура. Але поки що складно уявити пошук відповідальних чиновників, які схвалювали угоду десятирічної давності. Навіть якщо їх знайдуть, навряд чи це якимось чином допоможе скороченню заборгованості в розмірі 272 мільйони гривень. Очевидно, в цьому випадку йдеться лише про реалізацію політичних амбіцій керівництва приватизаційної комісії Верховної Ради.
Начальник Управління суднобудування Мінпромполітики Петро Короткий повідомив, що завод брав кредит на початку 1990-х із благословення уряду під масштабний експортний контракт. Знецінені на той період українські робоча сила та сировина дуже приваблювали західних замовників. Але через 3-4 роки після укладення контракту електроенергія та метал в Україні подорожчали в кілька разів, проект став збитковим для заводу, і незабаром договір було розірвано. А кредит залишився непогашеним.
Вельми повчальний висновок із цієї історії зробило керівництво Фонду держмайна. Голова ФДМ Михайло Чечетов, чиїм головним болем незабаром стане доля цього великого заводу, вважає, що причиною нинішньої кризи стало зволікання з рішенням про приватизацію зі сторони Мінпромполітики. «Коли міністерство бачить, що завод починає тонути, потрібно приймати рішення про приватизацію. А в нас керуючі міністерства, як правило, приймають такі рішення, коли вже все потонуло та мулом покрилося. Це ще один урок усім міністерствам, які з небажанням «віддають» майно», — каже Чечетов. Хоча, судячи з лобіювання політиками, які представляють регіон, законопроекту про внесення ХСЗ до списку тих, що не підлягають приватизації, не всі з цим твердженням згодні. А отже, уряд ще повинен серйозно попрацювати, перш ніж залучити інвестора на колись одне з провідних у світі суднобудівних підприємств.
