Про футбольні баталії та наукові дослідження, про студентське життя та політичні заколоти у традиційній рубриці «Що хорошого? Що поганого?» розповідають наші експерти, оцінюючи події за тиждень, що минає.
Маркіян МАЛЬСЬКИЙ, декан факультету міжнародних відносин Львівського національного університету ім. І. Франка:
— Хорошою подією на цьому тижні вважаю діяльність у нашому університеті Зимової академії НАТО «Євроатлантична інтеграція: засіб досягнення безпеки». Добре, що студенти, які вивчають міжнародні відносини, змогли прийняти в ній участь. Йдеться про 55 студентів — і не лише з України, а й Білорусі, Грузії, Естонії, Литви, Латвії, Молдови, Польщі та Росії. Приємно, що академію відкривали міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко та Генеральний секретар ОБСЄ Ян Кубіш. Запрошені були до академії 45 доповідачів з різних країн світу: зі штаб- квартири НАТО в Брюсселі, з Голландії, Швейцарії, Австрії, Німеччини. Надзвичайно важливо, що були налагоджені прямі телемости зі штаб-квартирою НАТО у Брюсселі. Усе проходило в інтерактивному режимі. Такі відеоконференції — надзвичайно корисні для студентів. Також позитивними були дебати з приводу «за» і «проти» інтеграції України в євроатлантичні структури. А ще — вразила неймовірна активність студентів у дискусіях і — чого ми навіть не очікували — фундаментальна та фахова підготовка студентської молоді з питань європейської безпеки. Це викликало приємне здивування як з боку українців, так і з боку чиновників НАТО. За свою історію НАТО робить спробу проведення такого заходу лише вдруге, і дуже радісно, що такий шанс випав саме на долю України.
Артем ШЕВЧЕНКО, тележурналіст (ТСН, «Студія «1+1»):
— Перш за все, мене дуже розчарував програш (за результатами двох матчів) моєї рідної команди — дніпропетровського «Дніпра» команді «Олімпік». На гру «Дніпра» я приїхав подивитися вперше за останні десять років. Хоча, з іншого боку, дуже тішить те, що український футбол нарешті дає реальний результат: вихід на арену третьої потужної команди, яка може як претендувати на лідерство в чемпіонаті України, так і дуже яскраво виступити на європейській арені. Тобто цей матч справив на мене подвійний вплив: і негативний, і позитивний. Негативний — тому що команда «Дніпро» вийшла з лав тих, хто буде боротися за кубок УЄФА, а позитивний — тому, що вона все ж таки довела: український футбол (і дніпропетровський зокрема) розвивається дуже швидко.
А ще цими днями я вперше відчув доволі негативне сприйняття нашої журналістської професії пересічними людьми, які не дуже люблять медіа через загальнорозповсюджений міф, що медіа дуже багато брешуть. Це сталося, коли ми намагалися вмовити на інтерв’ю людину, яка воліє, щоб про неї забули. Ми готували матеріал, присвячений п’ятиріччю з дня загибелі В’ячеслава Чорновола, і намагалися поспілкуватися з людиною, яка була за кермом вантажівки, через зіткнення з якою і трапилася ця трагедія. Не дивлячись на велику кількість політичних чуток (знову ж таки — викликаних браком інформації), ця людина жива і з нею все в порядку, окрім того, що кожна поява журналістів сприймається нею як Божа кара. На всі наші намагання довідатися про нього, поговорити, не кажучи вже про те, щоб розібратися в тому, що відбулося, він говорив: «Хіба ви не чули, що я помер? От вважайте, що я помер. І я не хочу оживати для журналістів». Таке ставлення людей до медіа, яке виробляється в силу різних обставин, пригнічує. Дуже погано, на мій погляд, те, що відбувається зараз в Іраку. Це ситуація абсолютної некерованості. Стабільності там немає і навряд чи буде найближчим часом. А хорошого набагато менше. Бо позитив виявляється у дрібницях. Наприклад, про які я говорив на початку. Я порадів, що моя мала батьківщина — Дніпропетровщина — все ж таки має те, чим можна пишатися.
Микола МОЗГОВИЙ, народний артист України:
— Як на мене, із закордонних подій заслуговує на увагу заколот зі зміщенням президента Гаїті Жана-Бертрана Арістiда. Він сам повідомляв, що став жертвою операції, проведеної Сполученими Штатами Америки. Це ще раз переконує мене в тому, що США є США: як вони захотіли, так і вчинили. Якщо говорити про нашу державу, то добре, що Президент наклав вето на законопроект 4000-1 про зміни в деякі закони України з питань оподаткування у зв’язку з прийняттям держбюджету на 2004 рік.
Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ, заступник директора Інституту історії України, доктор історичних наук:
— На цьому тижні в Інституті історії України НАНУ завершилася робота над рукописом «Голод 1932—1933 років в Україні: документи і матеріали». Це — великий том, який складає «пару» до фундаментального дослідження українських вчених «Голод 1932— 1933 років в Україні: причини та наслідки», яке вийшло з друку у жовтні минулого року, до 70-річчя Голодомору. У збірник ввiйшли документи, запозичені з Президентського архіву РФ, Державного архіву Федеральної Служби Безпеки РФ, Державного архіву СБУ України, Державного архіву МВС України, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Центрального державного архіву громадських об’єднань України. Документи цього збірника підтверджують основні висновки, зроблені колективом авторів згаданого вище дослідження. Ми ще не маємо можливості його надрукувати, але впевнені, що цей документальний збірник увійде в науковий оборот. Дуже добре, що робота над дослідницькою тематикою, пов’язаною з Голодомором, не точиться біля круглої дати, як це було досі, що ми цим займаємося постійно.
