Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Шепетівські «аксакали»

На Хмельниччині відроджується інститут старійшин
10 січня, 2004 - 00:00

Днями відбулося перше робоче засідання ради старійшин Шепетівки. Найповажніші громадяни міста обговорили питання щодо своєї найактивнішої участі в організації життя міста.

Ідея про раду старійшин належить міському голові Валерію Малькіну. І рада старійшин, відповідно до Положення, — при ньому. Голова цього унікального в Україні органу, в складі якого 12 пенсіонерів, — Станіслав Кусторовський, повідомив для «Дня», що «аксакалів» назвали місцеві партосередки і громадські організації. «Працюємо за Положенням про права та обов’язки члена ради старійшин, — роз’яснює він. Про права: «Одержувати від органів безкоштовно необхідні матеріали, інформацію, виступати з пропозиціями...» Про обов’язки: «Сприяти поліпшенню суспільно-політичної ситуації у місті...»

Що ж до персоналій, то «старший аксакал» говорить: «Незважаючи на те, що наші товариші мають різні ідейні переконання, вони єдині в тiм, що треба щось робити». Місяць, що минув після організаційного засідання, де визначилися з першочерговими завданнями, переконав С. Кусторовського, що старійшини з високою відповідальністю і почуттям громадського обов’язку взялися за справу. «Хіба що з поважної причини, через хворобу хтось не прийде на перевірку чи засідання», — говорить Станіслав Антонович. Мовляв, нічого не вдієш, «аксакали» Шепетівки у віці від 60 до 70 років рано загубили здоров’я на різних ділянках виробництва у «місті корчагінської слави», як донедавна називали Шепетівку.

Тут, у Шепетівці, жив і творив Микола Островський, якому у вересні 2004 року виповнилося б сто років. Немає жодного сумніву в тім, що подія не залишиться поза увагою ради старійшин. Окрім цього, старійшини стурбовані, що «гіганти соціндустрії» міста сплять мертвим сном. Вони запланували перевірити та дати свої рекомендації щодо того, як «розбудити» завод «Пульсар», де було зайнято до шести тисяч робітників, а також завод культиваторів.

Хоча і зроблено вже немало. «Наприклад, — ділиться враженнями Станіслав Антонович, — у Парку культури та відпочинку вирубують тополі з дозволу місцевої влади. Ці дії обурюють окремий прошарок населення міста. Ми ходили, дивилися на пеньки та хащі і зробили висновок щодо правомірностi оцих дій». Одначе вже з’являються перші розчарування: «Не бачимо високої результативності своєї праці. Не всі чиновники міськвиконкому зважають на права членів ради старійшин, — скаржиться голова ради старійшин. Вже тиждень вимагаємо від одного чиновника, аби він надав необхідну інформацію, а він запитує, хто ми такі. Свого, законного добиваємося», — обурюється С. Кусторовський.

Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ, «День», Хмельницька область
Газета: