За східним зодіакальним календарем, новий 2004 рік починається 1 лютого. Він стане роком Мавпи. Для України, якій відповідає місячний знак Бика (Буйвола, Вола), роки Мавпи були, здебільшого, переломними. Спробуємо стисло проілюструвати особливості 1908, 1920, 1932, 1944, 1956, 1968, 1980 і 1992 років крізь призму найважливіших історичних подій.
12 квітня у Львові Ярослав Січинський убив намісника Галичини графа А. Потоцького. Терористичний акт став відповіддю на переслідування українського руху з боку польських організацій і партій, а також контрольованої ними адміністрації краю, що входив до складу Австро-Угорської імперії. У квітні охорона політичної в’язниці в Катеринославі (Дніпропетровськ) здійснила жорстоку розправу над в’язнями (29 чоловік убитих, десятки поранених). У травні уряд Російської імперії відхилив законопроект, поданий 37-ма депутатами Державної думи про дозвіл викладання українською мовою в початковій школі на території з «малоросійським» населенням.
21 — 24 квітня уряди УНР і Польщі підписали політичну і військову конвенції. За Польщею визнавалося право на територію Східної Галичини, Холмщини, Поділля та Волині, загальною площею 162 тис. км 2 , на якій проживало 11 млн. чоловік, у тому числі 9 млн. українців. 7 травня — 12 червня окупація Києва поляками. Країни Антанти визнали право Румунії на всю територію Буковини. 29 вересня підписано перемир’я між командуванням Червоної армії та «селянською армією» Нестора Махна; почалася їхня спільна боротьба проти військ білої гвардії барона Врангеля, розгромлених у листопаді цього року. 10 — 21 листопада частини уряду УНР вели оборонні бої на річці Збруч, після чого були інтерновані польською владою, що підписала ще 12 жовтня перемир’я з більшовиками. З розгромом основних частин Н. Махна в середині грудня на території України фактично була завершена громадянська війна.
16 травня РНК УРСР ухвалила постанову про порядок стягування сільськогосподарського податку в 1932 р. на території України, за якою для «куркульських» господарств він визначався без будь-яких норм, хоча до 20 травня в республіці було засіяно лише половину запланованих площ. Влітку 1932 року в селах України почався голодомор. 7 серпня уряд СРСР ухвалив постанову про охорону соціалістичної власності («закон про п’ять колосків»). До кінця року за цією постановою було засуджено 54645 осіб, із них до розстрілу — 2110. До 1 листопада було заготовлено в Україні лише 195 млн. пудів хліба (при плані 356 млн. пудів). 10 жовтня відбулося урочисте відкриття Дніпрогесу. 6 грудня РНК УРСР і ЦК КП(б)У ухвалили постанову про занесення на «чорну дошку» сіл, що злісно саботують хлібозаготівлі». Вказані села опинилися в кільці блокади, здійснюваної частинами НКВД та внутрішніх військ, і були приречені на вимирання. 21 грудня в містах вводять єдину паспортну систему (прописку), що фактично прикріпляла селян до колгоспів.
Рік, протягом якого Червона армія продовжувала визволення Правобережної України і Криму від німецьких і румунських військ. 26 березня радянські війська вийшли на р. Прут — державний кордон СРСР і Румунії. 18 травня — початок злочинної депортації кримських татар, а 27 — 28 червня — болгар, вірменів і греків із території Кримського півострова до Середньої Азії, здійснена силами військ НКВД. 11 — 15 червня в районі Самбора відбулася нарада представників українських політичних сил і було створено «Українську Головну Визвольну Раду» (УГВР). 18 — 22 липня оточення і розгром німецько-фашистських військ у районі м. Броди, в тому числі й колабораціоністів із дивізії СС «Галичина». 1 листопада помер голова УКГЦ митрополит Андрій Шептицький. Пізньої осені цього року на визволених від нацистів землях Західної України почалися масові репресії (у тому числі й висилка до Сибіру) українців, прямо або непрямо пов’язаних з ОУН та УПА.
14 — 25 лютого ХХ з’їзд КПРС — доленосна подія в житті Радянського Союзу. На закритому засіданні з’їзду заслухали доповідь Микити Хрущова про культ особистості І. Сталіна та його наслідки; взято курс на десталінізацію суспільного життя. 8 березня опубліковано указ Президії Верховної Ради СРСР про скорочення тривалості робочого дня робітників і службовців у передвихідні та святкові дні. У серпні почалася реабілітація розстріляних, висланих та позбавлених прав громадян СРСР. З 1956 до 1959 рр. було цілком реабілітовано 250 тисяч чоловік (переважно посмертно); почалося часткове звільнення із тюрем і таборів політичних ув’язнених.
Середина січня — у журналі «Вітчизна» опубліковано роман Олеся Гончаря «Собор». У ЗМІ його піддали брутальним нападкам. Березень — 139 чоловік (із них 26 працівників Академії наук УРСР), у тому числі кінорежисер С. Параджанов, лауреат Ленінської премії, доктор фізматнаук А. Лубченко, літератори І. Світличний, Г. Кочур, Л. Костенко, В. Шевчук, М. Коцюбинська, Б. Харчук, З. Франко, історик М. Брайчевський, члени-кореспонденти АН УРСР А. Скорогод, Ю. Березанський, А. Ситенко та ін. підписали листа до ЦК КПРС, Радміну СРСР і Президії Верховної Ради СРСР із протестом проти нової хвилі політичних репресій та придушення української культури. Квітень — представники української інтелігенції (до 150 чоловік) звернулися з листом до ЦК КПРС, протестуючи проти закритих судових процесів у Києві, Львові та Івано-Франківську. 21 серпня радянські війська, у складі яких були підрозділи, що дислокувалися на території УРСР, почали окупацію (разом із арміями країн Варшавського договору, крім Румунії) Чехословаччини. Інтервенцію палко підтримав Петро Шелест, перший секретар КПУ.
Широко розрекламована КПРС обіцянка побудувати до 1980 року комунізм виявилася лише блефом. Так, якщо у 9-й п’ятирічці (1971 — 1975) середньорічний приріст валового суспільного продукту в Україні становив 5,6%, то у 10-й (1976 — 1980), він дорівнював лише 3,4%. На початок року за даними Секретаріату «Міжнародної амністії», кількість політв’язнів в Україні сягало 700 чоловік. 19 липня — 3 серпня в Москві, Києві, Мінську, Таллінні та Ленінграді проходили ХХII Олімпійські Ігри, в яких брали участь спортсмени 81 країни світу. Майже стільки ж країн відмовилися брати участь в Іграх. Спортсмени СРСР завоювали 80 золотих, 69 срібних, 46 бронзових медалей (в тому числі представники України відповідно — 38, 19 і 18). У Києві відбулися змагання футболістів однієї з груп. 20 серпня Міністерство зв’язку УРСР видало розпорядження про глушіння радіостанції «Голос Америки», «ВВС», «Німецька хвиля». Того року тривали репресії проти дисидентів, активістів Української Гельсінкської групи; більшість іх заарештували і засудили на тривалі терміни покарання.
У січні у вже незалежній Україні почалася лібералізація цін, а з 10 січня було запроваджено систему «купонів багаторазового використання». 15 січня Верховна Рада України затвердила указ про Державний гімн України (затверджено музичну редакцію М. Вербицького), 28 січня —національний синьо-жовтий Державний прапор України, а 19 лютого — тризуб як малий герб України (головний елемент великого Державного герба України). 6 березня Верховна Рада України затвердила закон про скасування кримінальних покарань у вигляді заслання і висилки громадян. 10 березня — Україну прийняли до Ради Північноатлантичного співробітництва. 5 квітня указом президента України Чорноморський флот оголошено українським. 5 травня з території України виїхав останній ешелон із тактичною ядерною зброєю. 21 — 24 серпня відбувся Всесвітній форум українців. 2 жовтня — відставка уряду на чолі з прем’єр-міністром В. Фокіним. 13 жовтня Верховна Рада України затвердила прем’єр-міністром Л. Кучму. Наприкінці року поету, правозахиснику Василю Стусу в Роттердамі присудили (посмертно) міжнародну премію «Poety Intеrnational», якою нагороджують поетів, засуджених за свої переконання.
