Затвердження уряду Палестинської Автономії поклало край двомісячній владній кризі в країні, спричиненій відставкою попередника Куреї Махмуда Аббаса. Переговори між палестинським прем’єром та лідером Автономії Ясіром Арафатом стосовно складу нового кабінету закінчилися успішно минулими вихідними, коли було узгоджено основне спірне питання — кандидатуру міністра внутрішніх справ. Згода Куреї піти назустріч вимогам Арафата викликала негативну реакцію з боку США та Ізраїлю. Останні побоюються, що таким чином контроль над палестинськими силовими структурами фактично перейде до рук палестинського лідера, що йде врозріз із намаганнями Тель- Авіва та його основного союзника обмежити владу глави Автономії.
Формування стабільного уряду Палестини, очікується, потягне за собою відновлення компромісних переговорів із Ізраїлем. Їх було припинено три місяці тому після організованого палестинською радикальною організацією ХАМАС вибуху автобуса в Єрусалимі. Перший формальний крок до співпраці вже зробив палестинський прем’єр Ахмед Куреї, закликавши терористичні організації припинити акти насилля. Представники ХАМАСу та «Ісламського джихаду» підтвердили власні наміри переглянути нові умови припинення вогню, висловивши разом із тим сподівання на подібні заходи з боку Ізраїлю. Крім боротьби з насильством, сторонам доведеться шукати компроміс і стосовно будівництва Ізраїлем стіни, яка, за даними останнього дослідження ООН, відокремить від Західного Берега 14,5% території Палестинської Автономії та відріже від свого житла, робочих місць, шкіл близько третини палестинців.
Обопільні очікування поступок, схоже, мають шанс перейти в площину конкретних дій лише після особистих зустрічей лідерів сторін, готовність до яких висловили й Палестина, й Ізраїль. Зокрема, 1 грудня в Женеві відбудеться підписання нового близькосхідного мирного договору, розробленого представниками ізраїльської опозиції та палестинськими посадовцями. За словами посла Палестини в Україні Валіда Закута, угода, яка проектувалася протягом двох років під егідою міжнародних експертів, повністю відповідає вимогам плану мирного врегулювання «дорожня карта», доповнюючи її в деяких спірних моментах, зокрема в питаннях про кордони та прикордонну зону. Щоправда, значні сумніви в можливості реалізації пунктів домовленості навіть після їхнього підписання викликає те, що умов договору не визнає ізраїльський уряд, а Аріель Шарон іменує співвітчизників, які розробляли проект, «зрадниками». Тому, за словами Валіда Закута, палестинська сторона вважає Женевську угоду «договором на перспективу» та очікує, що її здійснення уможливиться тільки зі зміною позиції Ізраїлю. У сподіванні на це творці проекту розраховують безпосередньо на підтримку ізраїльської громадськості. 40-відсотковий показник симпатій населення до мирної домовленості, про який свідчать нинішні дані опитувань, очікується, значно зросте після оприлюднення тексту договору в масмедіа.
