Вірогідний прогноз можна отримати, поцікавившись новими композиторськими іменами. Тобто тими, хто створюватиме українську музику протягом найближчих десятиріч. Найсвіжіша поросль українських композиторів — випускники 2003 року композиторського факультету Національної музичної академії України ім. П. Чайковського. Інтерес до них не випадковий, оскільки цього року київський випуск композиторів виявився на диво плідним і різноманітним. У творче життя крокували відразу десять юних талантів, половину з яких становлять представниці прекрасної статі. З деякими з них ми й вирішили вас познайомити.
АННА КУДІНОВА. ВІД ПСАЛМІВ ДО ДЖАЗ-РОКУ
Анна — випускниця класу Левка Колодуба. На суд державної комісії як дипломну роботу представила Симфонію — масштабний твір, написаний для великого симфонічного оркестру розширеного складу. На сьогодні Анна працює над духовним концертом для змішаного хору без супроводу «Псалом V» на слова окремих віршів відповідного псалма Давида. Ця робота стане спробою переусвідомлення досягнень у цьому жанрі Бортнянського та Березовського. Загалом Анна не могла б поскаржитися на те, що її музику виконують недостатньо часто. У кінці червня в Черкаському музично-драматичному театрі відбулася прем’єра вистави «Харан — територія кохання», до якого Анна написала музику. Цю виставу повторили у Києві на фестивалі «Мистецьке Березілля». Вона виявляє чималу цікавість і до електронної музики. Одним із перших публічних виконань її творчих дослідів у цій сфері стало «Задзеркалля» для кларнета й електроніки, виконане на фестивалі «Форум молодих композиторів». Раніше на цьому самому фестивалі звучали три романси з вокального циклу «Кімната», створеного на тексти молодої запорізької поетеси Марини Брацило. Анна пробує свої сили в багатьох жанрах, але певну перевагу віддає вокальній музиці. Найближчим часом з’являться її нові хорові твори. Не чужі для неї і жанри, які не прийнято зараховувати до суто академічних, а саме — естрадна пісня та джаз-рок. Як і багато інших композиторів, Анна оволоділа кількома музичними спеціальностями. Вона — і теоретик, і диригент камерного оркестру. Безумовно, диригентська «жилка» благотворно впливає на її мислення у сфері великих симфонічних форм. А сьогодні під керівництвом Ігоря Стецюка вона працює ще й у сфері електронної музики та синтезу звуку.
ПАВЛО ПАВЛОСЮК. ЗМІТАЮЧИ БАР’ЄРИ
Павло — вихованець класу Юрія Іщенка. Його випускною роботою став «Chant» (Псалом 101 «Господи, вислухай молитву мою») для сопрано та симфонічного оркестру. Цей твір, нарівні з іншими випускними творами його побратимів по музичній академії, було виконано і записано у великому концерті, що відбувся в залі столичного Будинку звукозапису. Слід зазначити, що духовна тематика та використання солюючого голосу (сопрано) стало у цьому випуску своєрідною відмінною рисою випускників класу Іщенка. А щодо Павла, то до столичної музичної академії він прийшов випускником Донецького музичного училища, де здобув спеціальність піаніста. Нині він працює над надзвичайно цікавим новим твором — кантатою «Фуга смерті» на слова Пауля Целана в перекладі Василя Стуса. Цю музику має виконувати вельми незвичайний склад — солююче сопрано, чоловічий секстет і камерний оркестр у складі струнних і двох тромбонів. Цю кантату Павлосюк представить при вступі до Спілки композиторів України. Павло також є рок-музикантом. І, зрозуміло, його відрізняє особливий інтерес до фортепіано. Спочатку молодого композитора приваблювало розгорнене, концертне трактування рояля. Зараз він відійшов від цього. Хоч фортепіанних творів створив чимало — це і мініатюри, і варіації на тему «Веснянки». У «портфелі» композитора на сьогодні є два струнних квартети та незавершене тріо.
Розмірковуючи про долі сучасної академічної музики, Павло справедливо зазначив, що композиторська винахідливість поступово себе вичерпує. І в поєднанні з непідготовленістю аудиторії це створює певний бар’єр на шляху «серйозної» музики до слухача. Кажучи про своє творче кредо, Павло підкреслює прагнення до «нової простоти», яка дозволяє занурюватися в особливі стани, що межують із релігійною зосередженістю. Звернення всередину себе з виходом свідомості на новий духовний рівень — такий шлях, яким рухається цей композитор.
