Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Суміш інфекцій

Медики назвали причини «Яворівського спалаху»
8 жовтня, 2003 - 00:00

Після Болеславчика і Суходольська спалах того чи іншого захворювання одразу отримує неабиякий розголос. Яскраве підтвердження цього — ситуація, що виникла у чотирьох селах Яворівського району Львівської області. Не чекаючи висновків експертів, жителі села Вербляни (там зафіксовано найбільшу кількість хворих) охрестили себе другим Болеславчиком. І в розмовах із журналістами безапеляційно заявили, що страждають тепер саме у результаті «діяльності» Яворівського полігона, на якому італійці випробовували «незрозуміло які» боєприпаси.

Проте експертна комісія, до складу якої увійшов «цвіт» вітчизняної педіатрії, токсикології й епідеміології, учора заявила протилежне. Справді, те, що з 24 вересня по сьогодні (7 жовтня. — Авт. ) захворіли 400 осіб (із них 337 дітей), викликає неспокій. Але водночас, зазначає керівник держдепартаменту санепіднагляду МОЗ Сергій Бережнов, 30 проб атмосферного повітря, 12 проб питної води, 2 проби стічних вод і стільки ж грунту виключили вплив хімічних чинників. Ймовірно, спалах має змішану етіологію, тобто захворюваності посприяло змішання кількох інфекцій. Серед них уже виявлено паракоклюш, ГРЗ та грип. Про те, що військові до масової захворюваності людей у селах Вербляни, Коті, Дубровиця і Старичі непричетні, свідчать показники госпіталізації. Сьогодні у лікарні, зі слів С. Бережного, перебувають 19 чоловік, і результати медикаментозного лікування підтверджують, що попередні висновки комісії виявилися правильними.

Утім, стверджувати що-небудь категорично медики поки що не наважуються. Що й зрозуміло: розслідування причин «Яворівського спалаху» триватиме ще щонайменше 10 днів. Але вже сьогодні напевно можна говорити, що полігон у цій ситуації не винен. Показники стану здоров’я місцевих жителів нічим не відрізняються від середніх по країні. Радіаційний фон на околицях полігона, зі слів директора Інституту екогігієни і токсикології МОЗ Миколи Проданчука, — у нормі. Ще одна гіпотеза, а саме — про випробування італійцями тут боєприпасів, які містять збіднений уран, також не підтвердилася.

Утім, кажуть експерти, це було і так зрозуміло. Якби існував який- небудь хімічний збудник, то захворювання поширилося б у такому самому обсязі і на дорослих (на сьогодні, нагадаємо, серед хворих тільки 15% — дорослі), і на тварин. Оскільки нині на сухий кашель і загальну інтоксикацію організму скаржаться переважно діти, то очевидно, що у групі чинників, які спричинили спалах, присутній виключно «дитячий вірус», яким і є паракоклюш. Крім того, у вересні—жовтні діти завжди хворіють частіше. Це викликане зміною оточення: влітку дитина перебуває в одному середовищі, а після канікул — в іншому.

З другого боку, «білі плями» в Яворівському питанні ще залишилися. Наприклад, відомо, що подібні симптоми виявлено й у військовослужбовців. Тому зрозуміти, хто кого заразив, поки що не вдалося. Крім того, незрозуміло, чому в західних областях з’явився грип, адже, за традицією, свій початок він бере з південних і північних регіонів України. Зате напевно можна сказати, що на масштабах захворюваності позначився психологічний чинник. У селах Яворівського району, говорить С. Бережнов, склалася ситуація на кшталт Болеславчика. Там абсолютно здорові жителі, або хворi принаймні на коросту, заявляли лікарям, що у них саме токсикодермія, «як в Івана, який живе напроти». На думку С. Бережнова, у подібних випадках виникає ланцюг — наявність у населеному пункті того або іншого діагнозу провокує уявну його появу ще у трьох. Тому попередні висновки комісії заспокійливі: головне, без паніки. А рецепт на майбутнє — щоб під час виникнення подібних ситуацій разом із лікарями працювали психологи. Доцільність такого тандему підтверджує досвід західних країн.

Оксана ОМЕЛЬЧЕНКО, «День»
Газета: