Оздоровлення дітей — за кошти християн
Нинішнього року релігійні організації Сумщини суттєво допомогли владі в питанні забезпечення літнього відпочинку та оздоровлення школярів: загалом їхнім коштом за час канікул оздоровлено понад тисячу дітей. Особливо значний внесок у благородну справу зробило обласне об’єднання Євангельських християн-баптистів, яке вже не вперше бере на себе турботу про підростаюче покоління. Організовані ним дитячі табори з’явилися ще кілька років тому, але тоді відпочивало там усього по кілька десятків чоловік. Нині ж ця кількість виросла до семи сотен. Оздоровчі майданчики, котрі діяли завдяки об’єднанню в багатьох населених пунктах області, були влаштовані не тільки для дітей з сімей віруючих, а й з малозабезпечених та багатодітних родин. У селі Зелений Гай Сумського району, приміром, завдяки християнам-баптистам працював наметовий табір для 50 дітей зі слабким слухом з усієї області.
Долучилося до справи оздоровлення дітей, організувавши для них відпочинок на пришкільних майданчиках та на морському курорті в Одесі, також обласне об’єднання християн віри євангельської (п’ятдесятники). Не залишилися осторонь й інші релігійні громади: так, адвентисти сьомого дня оздоровлювали дітей в Переяславі-Хмельницькому, громада Римо-католицької церкви — у Бердянську, а церква Повного Євангелія «Ковчег» — у наметовому таборі поблизу Сум, де мали змогу відпочити діти з малозабезпечених сімей, дитячих будинків сімейного типу тощо, повідомляє Алла АКІМЕНКО , Суми
Допомога для столітніх
Програму підтримки людей, яким виповнилося сто і більше років, розробили у Харківській області. Зі слів начальника Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської облдержадміністрації Бориса Баєва, програму розробило управління праці і соціального захисту населення з ініціативи губернатора Євгена Кушнарьова. Найближчим часом її винесуть на затвердження сесії облради. Програма передбачає надання підтримки жителям Харківської області у віці ста і більше років у забезпеченні паливом, харчуванням і медичним обслуговуванням за рахунок місцевих бюджетів усіх рівнів. За інформацією управління, на сьогодні на Харківщині проживають 88 жителів віком за 100 років (у 2002 році їх налічувалося понад 150), у Харкові — 23 довгожителі, серед яких всього троє чоловіків. А найстарша мешканка Харківської області (1892 р. н.), проживає у селищі Пісочин Харківського району, повідомляє Микола СУХОМЛИН , Харків.
Донецьк чекає на «світлофорний бум»
СП «Гефест» звернулося до донецької міської ради з пропозицією провести реконструкцію світлофорного господарства Донецька. За пропозицією підприємства, з кожного купленого літра палива на заправних станціях «Гефест» перераховуватиметься 1 копійка на закупівлю нових світлофорів та лагодження старих. «Мені приємно, що донецькі підприємці думають про завтрашній день свого міста. Дана акція дозволить провести реконструкцію світлофорного господарства, що своєю чергою збільшить безпеку на дорогах Донецька», — зазначив донецький міський голова Олександр Лук’янченко.
За попередніми підрахунками, щомісячні надходження від акції становитимуть 100 — 150 тисяч гривень. Це дозволить кожного місяця встановлювати 3 — 4 нових світлофори. Насамперед, вони встановлюватимуться на дільницях доріг поблизу шкіл, лікарень та інших громадських установ. Окрім того, нові світлофори з’являться на найбільш небезпечних перехрестях, а також у віддалених районах міста, повідомляє Ганна ХРИПУНКОВА , Донецьк
Харківські парки буде впорядковано
Сесія міської ради затвердила Програму збереження й розвитку парків культури та відпочинку на 2003 рік. Для цього депутати виділили з міського бюджету 350 тисяч гривень. У фінансуванні програми братимуть участь і самі парки: вони виділять на свій благоустрій ще 170 тисяч грн. На ці гроші до кінця року для парку імені Горького буде придбано господарську техніку, а також машини для прибирання тротуарів; парки імені Артема і «Зелений гай» отримають нові атракціони. Території парків «Юність», «Зустріч» і «Зелений гай» буде упорядковано. А на решту — 50 тисяч — місто закупить біотуалети, повідомляє Микола СУХОМЛИН , Харків.
Гепатит: як не вода, то міграція
Трьох юних студентів Маківського колегіуму госпіталізовано до інфекційного відділення Дунаєвецької центральної райлікарні. 6 жовтня двом із них, першокласникові і шестикласникові, встановлено діагноз: гепатит А. «Третій госпіталізований — учень другого класу. Діагноз хвороби цього маленького пацієнта поки що під питанням. Хоча симптоми вказують на те ж саме — гепатит А», — повідомив для «Дня» головний держсанлікар Дунаєвецького району Микола Ярмоленко. З початку 2003 року це вже п’ятнадцятий випадок захворювання серед учнів Маківського колегіуму. Про «походження» захворювання Микола Ярмоленко нічого певного сказати не може: «Взяли 35 проб води. Виявили деякі відхилення від норм, покарали тих, хто винен. Можливо, якісь контакти із сусіднім Кам’янець-Подільським районом сприяють поширенню гепатиту А, бо там — високий рівень захворюваності». Ця версія головного райдержсанлікаря не є переконливою. Юні маківські спудеї активно контактують із своїми ровесниками з інших сіл Дунаєвецького району, де, за словами Микола Ярмоленка, з початку цього року зареєстровано 18 випадків захворювання на гепатит А. Головний райстраж епідемічної ситуації не впевнений, що ця біда не «коситиме» й далі підростаюче покоління: «Вартість однієї вакцини проти цієї хвороби — 60 гривень. Де ж узяти стільки грошей, аби зробити щеплення всім 389 вихованцям колегіуму?» Питання про гостру епідемічну ситуацію планується заслухати на засіданні надзвичайної комісії у Дунаєвецькій райдержадміністрації, повідомляє Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ , «День».
На Волині взялись за довгобуди
Після того як на Волині відбувся всеукраїнський освітянський семінар, на стіл голови облдержадміністрації Анатолія Француза лягло чотири клопотання про присвоєння звань заслуженого вчителя. «Про власні інтереси — подбали, а чому ж не скористалися присутністю міністра освіти і не вирішили питання зі школами-довгобудами? Чому не повезли міністра у Ветли (де діти навчаються у кількох хатинах-халупах. — Авт. )? Звикли, що нема фінансування — і не треба!» — так зреагував на черговій апаратній нараді голова облдержадміністрації Анатолій Француз на пояснення заступника начальника обласного управління освіти і науки Михайла Поповича, що «до виступу не готовий, не знав питань наради, був зайнятий на торжествах (святкуванні Дня вчителя. — Авт. )...
Втім, така ситуація не лише з освітянськими довгобудами. На 46 об’єктів незавершеного будівництва потрібно було б 89 мільйонів гривень, а на Волинь надійшло лише чотири мільйони... 75 відсотків цих об’єктів, за словами першого заступника голови облдержадміністрації Володимира Панчишина, «розвалюються, але і далі нові зачинають...» «Та дядько хліва так не побудує, як будують лікарню в Любомлі! Хто ж починає з оздоблювальних робіт, якщо не запустили котельню?! Ні, побілили, поштукатурили, а тепер все цвіте й обсипається: три ж зими без опалення! Обладнання ж з котельні розікрали, стоять голі стіни», — таку нерадісну картину зі спорудженням вкрай необхідного у цій прикордонно-курортній зоні об’єкта змалював начальник обласного управління охорони здоров’я Валерій Самохін.
Його логічні міркування не знаходять, на жаль, розуміння у народних депутатів, з якими, за рішенням Верховної Ради, мусять «погоджувати інвестиційні наміри». А нардеп, котрий не мислить по-державному та має у своєму розпорядженні певну суму державних (!) коштів, часто діє за принципом «бути всім добреньким»: кошти розпорошуються по малозначущих об’єктах. Так безцільно гроші тратяться не лише з благословення «народних слуг». Всього 120 тисяч виділено «чорнобильському» управлінню на будівельні програми у цьому році. І 100 тисяч пішло на спорудження фельдшерсько-акушерського пункту у селі Стобихва, де, за словами Валерія Самохіна, «всього 35 — 40 дворів, а між тим гостро потребує ремонту й переоснащення онкодиспансер, в якому лікуються постраждалі з усієї області...»
«Треба бачити пріоритети! Це ж державні кошти!» — підсумував розгляд питання про стан незавершеного будівництва в області Анатолій Француз й розпорядився повернутися до нього через місяць, а тим часом підготувати програму, яка б допомагала не розпорошувати кошти, а концентрувати їх. І сподіватися не лише на державний бюджет, а шукати й інші джерела фінансування, повідомляє Наталія МАЛІМОН , Луцьк.
