Не встигли спостерігачі вдосталь поспекулювати щодо інформації про продаж Романом Абрамовичем акцій РУСАЛу Олегу Дерипасці, як з офісу покупця надійшло гнівне спростування: компанія «Базовий елемент» спростувала інформацію, згідно з якою весь найбільший алюмінієвий холдинг Росії опиниться в руках одного власника. При цьому слід пригадати, що в очах громадської думки «Російський алюміній» завжди асоціювався саме з Дерипаскою, а не з Абрамовичем. Тому нічого такого особливого — ні з економічного, ні з політичного погляду — не відбувається. Чому ж Олег Дерипаска так не хоче ототожнення з Романом Абрамовичем? Чому його люди щосили намагаються поставити під сумнів угоду, про яку пишуть газети?
Припущень може бути як завгодно багато. Але, швидше за все, суть того, що відбувається, — в інформаційному оформленні угоди. А розраховане воно не на російського, а на західного споживача. Цей споживач має чітко зрозуміти, що російські «олігархи» жахливо налякані атакою на ЮКОС. Абрамович наляканий настільки, що вирішив виводити капітали із Росії, а Дерипаска тремтить і не зізнається у купівлі. Справді, організатори наїзду на найбільшу нафтову компанію Росії зробили вітчизняним бізнесменам таку неоціниму послугу, що починаєш замислюватися — можливо, цю послугу все ж таки оцінили? Оскільки відтепер Захід не боїться російського капіталу. Він має точне пояснення того, що відбувається: це не на Заході повинні побоюватися Абрамовича, а Абрамович повинен побоюватися за своє російське майбутнє. Те, що один представник «сімейного» капіталу — Абрамович — виводить капітали з Росії та почав це робити ще до історії з Платоном Лебедєвим, а інший — Дерипаска — консолідує їх саме в цій країні та ніякий ЮКОС його не лякає — вже із сфери логіки. А логіка в таких питаннях не працює.
Під прикриттям атаки на ЮКОС представники «сімейного» бізнесу інтернаціоналізують ринок. У них дійсно дуже багато грошей і абсолютно не обов’язково витрачати їх на вибори. Заробляти можна на російській сировині, інвестувати в західну економіку — і в результаті нічого не пропаде навіть після прогнозованого пониження цін на енергоресурси і аж ніяк не неминучої економічної кризи в Росії. І не треба говорити, що кризи не буде: олігархи — молоді люди, їм ще жити й жити, а так можна дожити й до кризи. Але тепер управляючим їхніми західними коштами буде не якийсь там чистоплюй-американець, який виявиться агентом ФБР. А свій хлопець Рома, який навчить буржуїнів грати за російськими правилами. І не тільки у футбол. А Борис Березовський, який перекваліфікувався із виконавчого секретаря СНД на біженця, забезпечить політичну підтримку. І усе це, вiзьмiть до уваги, добропорядні люди, майже борці. І вони вже там. А поки тим, хто ще тут, залишилося тільки пограти в переляканих зайців — прокуратура їм допоможе.
