Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Кредитор не хоче брати

МВФ вказує на ризики при прискореному погашенні боргів
19 вересня, 2003 - 00:00

Ефектну PR-готовність головного банкіра країни Сергія Тігіпка достроково розрахуватися з усіма боргами України перед Міжнародним валютним фондом кредитор сприйняв досить стримано. Голова представництва МВФ в Україні Лоренцо Фільюолі навіть зробив днями застереження: «Якщо погашення буде одномоментним, то це може негативно вплинути на монетарну політику, і Нацбанку у такому випадку доведеться купити значну суму інвалюти, яку він не зможе швидко стерилізувати». Це, в свою чергу, призведе до зростання грошової маси і грошової бази, а потім і до зростання інфляції, вважає Л. Фільюолі.

Він також повідомив, що місія МВФ, яка прибуває до Києва в кінці вересня — на початку жовтня, більш докладно обговорюватиме питання дострокового погашення боргу з українською стороною. При цьому Л. Фільюолі зазначив, що особливу увагу приділятимуть дотриманню критеріїв адекватності рівня покриття міжнародними резервами імпорту країни (мінімально необхідним для держави вважається рівень резервів, який забезпечує її тримісячний імпорт), а також монетарної стабільності у разі рішення про дострокове погашення боргу перед МВФ. За його словами, контроль за рівнем інфляції при достроковому погашенні боргу перед МВФ можуть забезпечити дотримання адекватності рівня резервів НБУ і зважена монетарна політика. Тільки належне управління макроекономічними процесами, зазначив Л. Фільюолі, зможе сприяти покращанню інвестиційного клімату.

Тим часом Рада НБУ, яка засідала у середу, перенесла на 31 жовтня прийняття рішення про можливості дострокового погашення українського боргу перед МВФ. З ініціативи голови Ради Анатолія Гальчинського було створено робочу групу, якій належить усебічно вивчити це питання і виробити остаточну позицію. Крім А. Гальчинського до її складу, зокрема, увійшли Тігіпко, Альошин, Горбаль, Порошенко, Осика, Шаров. А. Гальчинський запевняє, що при цьому «буде забезпечено абсолютну гласність цього діалогу». Аргументуючи «Дню» необхідність додаткового опрацювання питання, А. Гальчинський сказав: «Ми виходимо з того, що це складне питання, яке має як плюси, так і мінуси. Воно вимагає надзвичайно зваженого підходу і повинне базуватися на прогнозних оцінках платіжного балансу, динаміки валютних резервів тощо. Ми виходимо з того, що базою стабільності національної грошової одиниці є надійні резерви і що резерви Національного банку — це частина національного багатства країни. Тому це не може вирішуватися в одноосібному порядку — навіть правлінням Нацбанку. Ці питання повинна уважно розглянути Рада Нацбанку, яка представляє Верховну Раду та позицію Президента».

А. Гальчинський вважає некоректним передбачати, яким буде рішення Ради НБУ в останній день жовтня. «Особисто я вважаю, що питання вимагає дуже ретельного обгрунтування. На мій погляд, це рішення (про дострокове погашення боргу. — Ред. ) поки що є поспішним», — сказав він. Чи знайде правління НБУ вагомі аргументи на користь позиції С. Тігіпка чи візьме верх тверезий розрахунок Ради НБУ? На думку А. Гальчинського, нинішні валютні резерви «не є надмірними», чим і зумовлений обережний підхід до їхнього скорочення. Раніше А. Гальчинський заявляв, що очікуваний на кінець нинішнього року обсяг валових валютних резервів у сумі $7—7,5 млрд. не можна вважати достатнім для української економіки. Як приклад для порівняння він зазначав, що валові валютні резерви на кінець 2002 року в Польщі становили $28,6 млрд., у Чехії — $23,7 млрд., в Угорщині — $10,3 млрд., а у Росії обсяг валютних резервів зріс до $64,3 млрд. Крім цього, вважає глава Ради НБУ, необхідно враховувати можливе погіршення у перспективі зовні кон’юнктурних позицій української економіки, що негативно позначиться на стані платіжного балансу і перспективах подальшого поповнення валютних резервів.

Петро ІЖИК, «День»
Газета: